Єреванський метрополітен
| Єреванський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| вірм. Կարեն Դեմիրճյանի անվան Երևանի Մետրոպոլիտեն | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Вірменія | ||
| Місто | Єреван | ||
| Дата відкриття | 7 березня 1981 (42 роки) | ||
| Річний пасажиропотік | 15 400 000 ± 50 000[1][1] і 20 200 000[2] | ||
| Сайт | Офіційний сайт | ||
| Власник | Уряд Вірменії | ||
| Працівники | 1129 осіб (2005) | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 1 | ||
| Кількість станцій | 10 | ||
| Довжина мережі | 12,1 км | ||
| Ширина колії | 1524 mm track gauged | ||
| Електрифікація | 825V DC railway electrificationd | ||
| |||
 Єреванський метрополітен у Вікісховищі | |||
| Єреванський метрополітен | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єреванський метрополітен — діюча система метрополітену у столиці Вірменії місті Єреван, що відкрита 7 березня 1981 року.
Історія[ред. | ред. код]
У 1970-х роках розпочалося будівництво Єреванського метрополітену. Раніше планувалося побудувати у Єревані метротрам, проте плани змінились і був побудований метрополітен. Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму. В історії відкриття метрополітенів в СРСР, то є схожість, що завжди спочатку планували побудувати метрополітен, а потім, зменшували свої мрії і вже проєктували і відкривали метротрам. Але з Єреванським метрополітеном вийшло навпаки.
Хронологія відкриття станцій[ред. | ред. код]
- 7 березня 1981 — відкрита початкова дільниця «Барекамуцюн» — «Сасунци Давід», з 4 станцій та 7,6 км (2 станції відкрилися пізніше на діючій ділянці).
- 26 грудня 1981 — на діючій ділянці відкрита станція «Анрапетуцян Храпарак».
- 11 липня 1983 — відкрита станція «Горцаранаїн».
- 26 грудня 1985 — відкрита станція «Шенгавіт».
- 4 січня 1987 — відкрита станція «Гарегін Нжде Храпарак».
- 2 грудня 1989 — на діючій ділянці відкрита станція «Зоравар Андранік».
- 26 грудня 1996 — відкрита наземна станція «Чарбах».
Станції головної лінії[ред. | ред. код]
Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних поїздів, проте, через низький пасажиропотік, використовуються двовагонні поїзди. На ділянці «Шенгавіт» — «Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон, в якому з двох сторін переобладнана кабіна машиніста, що дає змогу використовувати одновагоний поїзд[3].
| Назва станції (переклад українською) | Колишня назва |
|---|---|
| Барекамюцюн («Дружба») | |
| Маршал Баграмян | «Сараланджи» |
| Єрітасардакан («Молодіжна») | |
| Анрапетуцян Храпарак («Площа Республіки») | «Площа Леніна» |
| Зоравар Андранік («Воєвода Андранік») | «Жовтнева» |
| Сасунци Давід («Давід Сасунський») | |
| Шенгавіт | |
| Чарбах | |
| Гарегін Нжде Храпарк («Площа Гарегіна Нжде») | «Площа Спандаряна» |
Лінію обслуговує електродепо «Чарбах».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Всередині вагона
-
Вихід зі станції «Гарегін Нжде Храпарак»
-
Станція «Єрітасардакан»
.jpg)
Мапа[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://asmetro.ru/upload/docs/2016.pdf
- ↑ http://www.asmetro.ru/upload/docs/2019.pdf
- ↑ http://www.mirmetro.net/node/2605 [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] В єреванському метро почалося використання одновагоного поїзда
Посилання[ред. | ред. код]
- Єреванський метрополітен на сайті urbanrail.net [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Єреванський метрополітен на сайті mimetro.net [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||
|
