Перейти до вмісту

Єреванський метрополітен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єреванське метро
Երևանի ﬔտրո
Опис
КраїнаВірменія Вірменія
МістоЄреван
Дата відкриття7 березня 1981 (44 роки)
Річний пасажиропотік15 400 000 ± 50 000[1][1] і 20 200 000[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
СайтОфіційний сайт
ВласникУряд Вірменії Редагувати інформацію у Вікіданих
Працівники1129 осіб (2005)
Маршрутна мережа
Кількість ліній1
Кількість станцій10
Довжина мережі12,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів1-3
Технічні дані
Ширина колії1524 мм
Електрифікація825 В постійного струму (контактна рейка)
Схема маршрутів

CMNS: Єреванське метро у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Єреванський метрополітен
Лінія 1
Давташен
Назарбекян
Ачапняк
міст через р. Раздан
Барекамуцюн +M
Баграмян
Єрітасардакан
Анрапетуцян Храпарак
Зоравара Андраніка
Петак
Давида Сасунського
ПТО «Давида Сасунського»
вулиця Ґареґіна Нжде
вулиця Гранта Варданяна
Горцаранаїн
вулиця Таманцінері
Шенгавіт
Ґареґін Нжде Храпарак
ТЧ-1 «Шенгавіт»
Чарбах

Єреванський метрополітен імені Карена Демірчяна,[a] також відомий як Єреванське метро — діюча система метро у столиці Вірменії місті Єреван, що відкрита 7 березня 1981 року.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1970-х роках розпочалося будівництво Єреванського метрополітену. Раніше планувалося побудувати у Єревані метротрам, проте плани змінились і був побудований метрополітен. Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму.

В історії будівництва підземних залізниць у СРСР спостерігається загальна тенденція: зазвичай первинні плани передбачали будівництво повноцінних метрополітенів, однак з часом ці амбітні задуми зазвичай коригувалися, й замість метрополітену будували швидкісний трамвай. Проте у випадку з Єреванським метро ситуація склалася навпаки.

Хронологія відкриття станцій

[ред. | ред. код]

Станції

[ред. | ред. код]

Лінія 1

[ред. | ред. код]

Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних поїздів, проте, через низький пасажиропотік, використовуються двовагонні потяги. На ділянці «Шенгавіт» — «Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон, в якому з двох сторін переобладнана кабіна машиніста, що дає змогу використовувати одновагонний потяг.[3]

Назва Значення або переклад українською мовою Відкрито Вихід до Конструкція Примітки
Кирилицею Вірменицею
Барекамюцюн Բարեկամություն Від вірм. բարեկամությունдружба. Назва є відсиланням до міту про "дружбу народів" у радянські часи 7 березня 1981 року Київська вулиця, вулиця Арутюна Ґаленца, проспект Комітаса Колонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа У майбутньому має стати пересадковою станцією
Маршал Баграмян Մարշալ Բաղրամյան На честь воєначальника Ованеса Баграмяна, що брав участь у війні за незалежність Вірменії та у II Світовій війні 7 березня 1981 року Національні збори Вірменії, проспект Ованеса Баграмяна Колонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа До 1983 року мала назву «Сараланджи» (вірм. Սարալանջիпри схилі) за назвою історичної місцевості
Єрітасардакан Երիտասարդական Від вірм. երիտասարդականмолодіжна. Назва посилається на значну кількість університетів поблизу 8 березня 1981 року Оперний театр, Кільцевий сад, вулиця Аветика Ісаакяна, вулиця Хачатура Абовяна Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа
Анрапетуцян Храпарак Հանրապետության Հրապարակ За назвою головної площі Єревану – Республіканської площі. Саме на ній знаходиться вхід до станції 26 грудня 1981 року Республіканська площа, Музей історії Вірменії, урядовий квартал Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа До 1992 року мала назву «Леніні Храпарак» (вірм. Լենինի Հրապարակ) на честь засновника більшовицької партії, заколотника Владіміра Лєніна. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Зоравара Андраніка Զորավար Անդրանիկ На честь провідника визвольного руху XIX-XX століть та народного героя Вірменії Андраніка Озаняна (вірм. Անդրանիկ Օզանյան), більш відомого як воєвода (вірм. զորավար) Андранік 26 грудня 1989 року Агатангельска вулиця, вулиця Мовсеса Хоренаці, проспект Тиграна Меца, Кільцевий сад, Катедральний собор Святого Георгія Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа До 1992 року мала назву «Октемберян» (вірм. Հոկտեմբերյանжовтнева) на честь Жовтневого перевороту. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Давида Сасунського Սասունցի Դավիթ На честь Давида Сасунського – легендарного героя з міста Сасун, що нібито боровся проти арабських загарбників 7 березня 1981 року Площа Давида Сасунського, проспект Тиграна Меца, залізничний вокзал «Єреван» Наземна відкрита станція, одна острівна платформа
Горцаранаїн Գործարանային Від вірм. գործարանայինзаводська. Назва ґрунтується на тому, що станція знаходиться посеред промислової зони 11 липня 1983 року Промислова зона Єревану, вулиця Таманцинері Наземна (частково надземна) крита станція, одна острівна платформа
Шенгавіт Շենգավիթ За назвою історичної місцевості 26 грудня 1985 року Парк Артура Карапетяна, вулиця Согомона Таронці Односклепінна станція мілкого закладення, одна острівна платформа
Ґареґін Нжде Храпарк Գարեգին Նժդեհի Հրապարակ За назвою однойменної площі Ґареґіна Нжде, на якій знаходиться вихід зі станції. Ґареґін Нжде – політичний діяч початку XX століття, основоположник цегакронізму – ідеології, на якій ґрунтується вірменський націоналізм 4 січня 1987 року Площа Ґареґіна Нжде, проспект Ґареґіна Нжде Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа До 1992 року мала назву «Спандарян Храпарак» на честь літературного критика та одного з ідеологів більшовицького руху Сурена Спандаряна. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Чарбах Չարբախ За назвою історичної місцевості 26 грудня 1996 року Промислова зона Єревану, електродепо «Чарбах» (ТЧ-1 «Шенгавіт») Наземна відкрита станція, одна берегова платформа, обмежений човниковий рух Знаходиться на одноколійному відгалуженні від основної лінії

Лінію обслуговує електродепо «Чарбах».

Лінія 2

[ред. | ред. код]

Проєктована лінія Єреванського метро. За початковими планами, мала пролягати під проспектом Комітаса та мати довжину 5,2 км. Планувалося 6 станцій:

На цій мапі майбутня гілка метро позначена зеленим кольором. Діюча гілка позначена синім кольором, жовтим – ділянки діючої гілки, що споруджаються

За генеральним планом Єревана радянських часів, мала складатися з 12 станцій і сполучати північну частину міста (зокрема, Арабкір) зі східною.[4][5] Три станції мали знаходитися у південно-східній місцевості Еребуні.[6][7][6]

Відповідно до постанови радянського уряду Вірменії від 1989 року, лінію мали повністю завершити до 2000 року.[8]

Світлини

[ред. | ред. код]
Мапа
Станції єреванського метрополітену

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Повна назва (вірм. Կարեն Դեﬕրճյանի անվան Երևանի Մետրոպոլիտեն) на честь покійного депутата Національних зборів Вірменії Карена Демірчяна, вбитого під час стрілянини у парламенті 1999 року
  1. а б http://asmetro.ru/upload/docs/2016.pdf
  2. http://www.asmetro.ru/upload/docs/2019.pdf
  3. http://www.mirmetro.net/node/2605 [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] В єреванському метро почалося використання одновагонного поїзда
  4. Raffi Elliott (26 лютого 2019). Yerevan Gearing Up for Subway Extension. https://armenianweekly.com (англ.). Armenian Weekly. Архів оригіналу за 10 лютого 2023. Процитовано 6 квітня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  5. К. Г. Адамян, Д. Н. Арутюнов. Ереванский метрополитен. https://armmetro.com (рос.). История армянского метрополитена. Архів оригіналу за 7 квітня 2024. Процитовано 6 квітня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка); символ нерозривного пробілу в |author= на позиції 3 (довідка)
  6. а б Պատմություն. https://yermetro.am (вірм.). Երևանի մետրոպոլիտեն. Архів оригіналу за 23 серпня 2024. Процитовано 6 квітня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  7. А. Глазунов. Краткая история ереванского метро. https://glazunov.am (рос.). Aleksandr Glazunov. Архів оригіналу за 7 квітня 2024. Процитовано 6 квітня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  8. Сурен Саркисян (1 травня 2014). ЧТОБЫ СДВИНУТЬ МАХИНУ С МЕРТВОЙ ТОЧКИ. https://www.golosarmenii.am (рос.). Голос Армении. Архів оригіналу за 7 квітня 2024. Процитовано 6 квітня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]