Єреванський метрополітен
| Єреванський метрополітен вірм. Կարեն Դեմիրճյանի անվան Երևանի Մետրոպոլիտեն | |
|---|---|
 | |
 | |
| Інформація | |
| Країна | Вірменія |
| Місто | Єреван |
| Дата відкриття | 7 березня 1981 |
| Довжина ліній | 12,1 км |
| Колія | Російська колія |
| Електрифікація | Контактна рейка |
| Кількість станцій | 10 |
| Кількість ліній | 1 |
| Пасажиропотік за добу | 41 950 |
| Пасажиропотік за рік | 15 400 000 ± 50 000[1][1] |
| Власник | Уряд Вірменії |
| Працівників |
|
Схема ліній | |
| Офіційний сайт | |
 Єреванський метрополітен на Вікісховищі | |
| Єреванський метрополітен | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єреванський метрополітен — це система метрополітену у столиці Вірменії, місті Єреван, відкрита 7 березня, 1981 року. Будівництво розпочалось у 1970-их роках, коли планувалося побудувати у Єревані метротрам. Потім плани змінились і був побудований метрополітен. Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Якщо уважно придивитись до історії відкриття метрополітенів у Радянському союзі, то можна помітити, що завжди спочатку планували побудувати метрополітен. Потім, зменшували свої мрії і вже проектували і відкривали метротрамвай. Але з Єреванським метрополітеном вийшло навпаки.
Хронологія розвитку лінії[ред. | ред. код]
- 7 березня 1981 — відкрилася початкова ділянка «Барекамюцюн»—«Сасунци Давід», з 4 станцій та 7,6 км (2 станції відкрилися пізніше на діючі ділянці).
- 26 грудня 1981 — на діючі ділянці відкрилася станція «Анрапетуцян Храпарак».
- 11 липня 1983 — відкрилася станція «Горцаранаїн».
- 26 грудня 1985 — відкрилася станція «Шенгавіт».
- 4 січня 1987 — відкрилася станція «Гарегін Нжде Храпарак».
- 2 грудня 1989 — на діючі ділянці відкрилася станція «Зоравар Андранік».
- 26 грудня 1996 — відкрилася наземна станція «Чарбах».
Станції головної лінії[ред. | ред. код]
Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних потягів, але через низький пасажиропотік використовуються двовагонні потяги. На ділянці «Шенгавіт»—«Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон в якому з двох сторін зроблена кабіна машиніста, це дає змогу використовувати одновагоний потяг.[2]
| Назва станції (переклад українською) | Примітки |
|---|---|
| Барекамюцюн («Дружба») | |
| Маршал Баграмян | колишня «Сараланджи» |
| Єрітасардакан («Молодіжна») | |
| Анрапетуцян Храпарак («Площа Республіки») | колишня «Площа Леніна» |
| Зоравар Андранік («Воєвода Андранік») | колишня «Жовтнева» |
| Сасунці Давід («Давід Сасунський») | |
| Шенгавіт | |
| Чарбах | |
| Гарегін Нжде Храпарк («Площа Гарегіна Нжде») | колишня «Площа Спандаряна» |
- Лінію обслуговує електродепо «Чарбах».
Фотографії[ред. | ред. код]
Всередині вагона
Вихід зі станції Гарегін Нжде
Станція Єрітасардакан
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Єреванський метрополітен на Urbanrail.net
- Єреванський метрополітен на MirMetro.net
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://asmetro.ru/upload/docs/2016.pdf
- ↑ http://www.mirmetro.net/node/2605 В єреванському метро почалося використання одновагоного потяга
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||
