Єременко Федір Ісакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єременко Федір Ісакович
Народився 17 (30) травня 1904
Єлисаветград, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня 1969(1969-10-22) (65 років)
Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1945Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1943Орден Червоної Зірки  — 1943Орден «Знак Пошани»  — 1948
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965

Фе́дір Іса́кович Єре́менко (17 (30) травня 1904, Єлисаветград, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 22 жовтня 1969(1969-10-22), Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний діяч, голова Львівського міськвиконкому, заступник голови Львівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 (30) травня 1904(19040530) року в родині робітника в Єлисаветграді, тепер місто Кропивницький, Кіровоградська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці. Працював столяром на заводі «Червона Зірка» в Єлисаветграді.

У 1924–1930 роках — слухач підготовчих курсів, студент Єлисаветградського (Зінов'євського) вечірнього машинобудівного інституту імені Леніна. Здобув спеціальність інженера-механіка. З 1930 року працював інженером Київського Червонопрапорного заводу («Арсенал»).

У 1930–1932 роках — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932–1937 роках — інженер-механік, а у 1937–1938 роках — секретар партійного комітету КП(б)У Київського Червонопрапорного машинобудівного заводу («Арсенал»).

У 1938 — травні 1939 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва. Делегат XVIII з'їзду ВКП(б) (1939).

З 19 травня по вересень 1939 року — 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

У вересні — листопаді 1939 року — голова Тимчасового управління міста Львова. У 1939 — червні 1941 року — голова Львівської міської ради депутатів трудящих.

1940 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Сталінському виборчому округу № 341 міста Львова.

Від початку німецько-радянської війни уповноважений ЦК КП(б)У на залізничних станціях Імені Тараса Шевченка, Знам'янка (3 липня — 5 серпня 1941), уповноважений ЦК КП(б)У з випуску оборонної продукції у Харкові, Сталіно, Ворошиловграді (10 серпня — 7 листопада 1941). З 25 листопада 1941 по 16 квітня 1942 року — слухач курсів вищого політичного складу Артилерійської ордена Леніна Академії Червоної армії імені Дзержинського, місто Самарканд.

З 1 травня по 1 червня 1942 року — у Червоній армії, у резерві Головного політичного управління РСЧА, Москва. Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Служив у 1942 році заступником начальника політичного відділу 12-ї армії, у 1942 — листопаді 1943 року — заступником з політичної частини начальника штабу 12-ї армії, у листопаді 1943 — 1945 році — заступником з політичної частини начальника штабу 12-ї армії. Воював на Південно-Західному, Брянському, 3-му і 1-му Українському фронтах.

У (затв. у липні) 1946 — грудні 1948 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Львова.

У грудні 1948 — січні 1950 року — секретар Львівського міського комітету КП(б)У. У січні — вересні 1950 року — 2-й секретар Львівського міського комітету КП(б)У.

У 1950 — 9 лютого 1954 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1954 — 28 грудня 1965 року — начальник Львівського обласного управління автомобільного транспорту і шосейних шляхів (обласного управління будівництва і експлуатації шосейних шляхів).

З грудня 1965 року — на пенсії у Львові.

Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря.

Звання[ред. | ред. код]

  • підполковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]