Єреміївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Єреміївка
Gerb eremijvka.png Prapor eremijvka.png
Герб Єреміївки Прапор Єреміївки
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський
Рада/громада Єреміївська сільська рада
Код КОАТУУ 5123981701
Облікова картка Єреміївка 
Основні дані
Засноване 1793 (226 років)
Населення 688 (01.01.2015)[1]
Площа 2,102 км²
Густота населення 273,55 осіб/км²
Поштовий індекс 67442
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°47′47″ пн. ш. 30°22′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
29 м
Місцева влада
Адреса ради 67442, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Єреміївка; тел. 4-34-31
Карта
Єреміївка. Карта розташування: Україна
Єреміївка
Єреміївка
Єреміївка. Карта розташування: Одеська область
Єреміївка
Єреміївка
Мапа

CMNS: Єреміївка на Вікісховищі

Єремі́ївка — село в Україні, в Роздільнянському районі Одеської області. Населення становить 688 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Про слободу Єреміївка прапорщика Гелескула Єремія перші дані датуються 21.10.1793 року; було три будинки, проживало 6 чоловіків і 8 жінок.

27 вересня 1831 року Височайше затверджено Государем Імператором Миколою I селище — маєток поміщика Одеського повіту Губернського секретаря Костянтина Біцилі — перейменувати в містечко, де будуть проходити 4 річні ярмарки: 9 травня, 29 червня, 6 серпня і 1 жовтня (за старим стилем).

В 1859 році у власницькому містечку Єреміївка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 26 дворів, в яких мешкало 83 чоловіка і 88 жінок. У населеному пункті була православна церква та проводились базари[2].

У 1887 році в містечку Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 137 чоловіків та 129 жінок. На хуторі Єреміївському мешкало 28 чоловіків і 27 жінок[3].

На 1896 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 43 двора, в яких мешкало 275 людей (142 чоловіка і 133 жінки). В населеному пункті була православна церква, паровий млин з виробництва приблизно 10 1/2 т.р., 3 лавки, винна лавка. На хуторі Єреміївському було 4 двора, в яких мешкало 13 людей (8 чоловік та 5 жінок); при селищі Шеміотовка[4].

На 1916 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 517 чоловік (236 чоловік і 281 жінка)[5].

18 червня 1920 року заможні селяни Єреміївки, а також Фештерово та Карпово підняли повстання проти радянської влади, але його швидко придушили великим загоном повітової міліції. У наслідку, було вбито кількох повстанців та одного міліціонера[6]. Ці події викликали масовий терор проти населення, який здійснювали 26-та й 31-ша окремі бригади ЧК та кінні частини Котовського[7].

В 1951 році село стало місцем розселення етнографічної групи українців-бойків, яких було депортовано (106 сімей[8]) з сіл Бистре, Лип'я, Михновець Стрілківського району і сіл Видрене, Дашівка, Дверничок, Поляна, Рівня, Росохате, Росолин, Середнє Мале, Скородне, Лобізва, Телешниця Ошварова, Устянова, Хміль Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі)[9].

У першій половині 1960-х років до складу Єреміївки увійшов колишній хутір Соколівка.[10][11]

Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Ульянова[11].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 230 чоловіків та 252 жінки.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 575 осіб.[13]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]

Мова Відсоток
українська 96,87 %
молдовська 1,74 %
російська 0,87 %
білоруська 0,17 %
болгарська 0,17 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Єреміївської сільської ради
  2. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7, 9.
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 307.
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 343.
  6. Боган С. Повстанці Одещини і Придністров'я. — К.: Гамазин, 2013. — С. 82.
  7. Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша. — Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2010. — С. 27.
  8. Розселення депортованих у 1951 р.
  9. Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 420.
  11. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 92, 113.
  12. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  13. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  14. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.