Єриняк Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єриняк Юрій Григорович
Народився 25 лютого 1967(1967-02-25) (57 років)
Фалешти, Молдавська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність громадський діяч, меценат
Alma mater Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна (2003)
Знання мов молдавська, російська і українська

Юрій Григорович Єриняк (нар. 25 лютого 1967(19670225), Фалешти, Молдавська РСР) — український кримінальний авторитет на прізвисько «Юра Молдован»[1][2], громадський діяч, підприємець, меценат[3].

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Батько — українець, рід якого походив з Чернівецької області, а мати — з молдовського міста Фалешти, Юрій має брата та сестру.[4] У 1974—1982 — навчався в середній школі № 8 міста Бєльці, далі вступив на навчання до ПТУ № 12 в Бєльцях, яке закінчив 1984 року.[5]

Вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» та кваліфікацію менеджер-економіст здобув 2003 року, закінчивши Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.[6]

Трудова діяльність та бізнес[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років переїхав з Молдови до АР Крим. Почав працювати на малому спільному підприємстві «САТА». З листопада 1992 року став заступником директора з загальних питань цього підприємства: приватизація Ялтинського рибзаводу, оренда кількох риболовецьких суден українського флоту. Наприкінці 1990-х років став співвласником будівельних підприємств, а також компанії, яка здавала нерухомість в оренду. У вересні 1998 року перейшов до ТОВ «Гримпис», де працював заступником директора до червня 2007 року. Займався гуртовою торгівлею продуктами харчування, сільгосппродукцією. На початку 2000-х років переїхав до Києва[7][8].

2004 року приєднався до кримського кримінального угруповання «башмаків». Яке і очолив разом з Колею Молдаваном (Микола Кожухар) та Данилом (Олександр Данильченко): основні інтереси угруповання були зосереджені в Києві, де «башмаки» працювали під опікою Яна Табачника і його зв'язків в МВС; під контролем «башмаків» в столиці працювала мережа тіньових точок зі скупки золота, заснована в середині 90-х кланом кримських тіньовиків (бойовики для охорони бізнесу приїжджали з Криму, вся мережа перебувала під «дахом» УБОЗ)[9][10][11].

З травня 2007 по 2010 роки здійснював підприємницьку діяльність та був зареєстрований як фізична особа-підприємець[6][7][12].

У квітні 2010 року виконував обов'язки помічника-консультанта народного депутата України Олега Надоши[13]. А з грудня 2012 року працював помічником-консультантом народного депутата України Дмитра Святаша[14] — за напрямком GR, по суті, — лобістської діяльності. «Я консультував їх з організації зустрічей, контактів з органами виконавчої влади. Готував до розгляду комітетів документи, супроводжував в поїздках на округи», — уточнив Юрій Єриняк[12].

З серпня 2018 року та дотепер здійснює підприємницьку діяльність[4], як інвестор в компаніях, які займаються розробкою програмного забезпечення та зареєстрований як фізична особа-підприємець[6][8].

Діяльність у злочинному світі[ред. | ред. код]

Юрій Єриняк відомий у кримінальному світі під прізвиськом «Юра Молдован»[1]. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України станом на 2019 він був одним з п'яти кримінальних авторитетів України[2].

У 1990-х та 2000-х був одним із лідерів кримського злочинного угрупування «Башмаки»[9]. За даними ЗМІ, володів 5-10 % акцій ПрАТ «Нафтогазвидобування» (НГД), які отримав від Миколи Рудьковського[15][16], а пізніше мав зв'язок із компанією, що займалася нелегальним видобутком піску в Києві.[17]

Кілька разів заарештовувався правоохоронними органами (наприкінці 1990-х рр.; 2005 р. — за вимагання, але справи до суду не доходили[18]; у 2014 р. — за даними прокуратури, за звинуваченням у незаконному позбавленні волі і вимаганні)[19], коли Печерський суд Києва обрав міру запобіжного заходу — два місяці арешту.[1] Колишній голова ПрАТ «Нафтогазвидобування» Олег Семінський називав Юрія Єриняка як одного із організаторів свого викрадення і незаконного ув'язнення, однак суд не визнав його провину[20][21][22].

12 жовтня 2019 Юрій Єриняк як кримінальний авторитет «Юра Молдован» на весіллі дочки голови азербайджанської громади України в присутності низки злодіїв у законі позбав титула головного злодія в законі України Андрія Недзельського («Недєлю»)[23], який був «смотрящим» за Києвом[24].

У січні 2020 року, суд виправдав Єриняка у кримінальному провадженні пов'язаному із незаконним зберіганням зборої, яке розглядалось з 2015 року[25].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2014 року заснував благодійний фонд «Хартс»[26] для допомоги дитячим будинкам, тяжкохворим дітям, дітям учасників АТО і переселенців з ОРДЛО та медичним закладам.[12] Один із проектів фонду — передача Київському міському центру репродуктивної та перинатальної медицини німецького апарату для штучної вентиляції легень новонароджених Medin CNO[7][27].

Також цей фонд фінансує організацію спортивних заходів, закуповує спортивний інвентар тощо[28][29].

Одна із останніх ініціатив фонду — підтримка заходів «Білої стрічки», скерованих проти домашнього насилля[30].

2014 року, з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, надав спонсорську допомогу для організації та проведення у Кишиневі (Молдова) десятого Міжнародного фестивалю української культури Plai Natal («Рідний край»).[31].

Є керівником організації «Релігійна громада Успенська парафія у Дарницькому районі Києва УПЦ МП»[6], побудував Храм Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП).[27]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох доньок та трьох синів. Разом із дружиною Мариною Єриняк (директор благодійного фонду «Хартс»), займаються благодійною діяльністю.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в У Києві затримали ватажка кримських бандитів. /www.ntn.ua/uk (ua) . Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 5 червня 2014.
  2. ↑ а б В Україні осіли 15 "злодіїв у законі", з них 12 доларових мільйонерів – Аброськін. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
  3. ↑ Єриняк Юрій Григорович: новости, биография, фото, публикации. www.obozrevatel.com. Процитовано 9 січня 2020.
  4. ↑ а б Юрий Ериняк - основатель фонда «Хартс»: путь успеха бизнесмена и мецената. golos.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
  5. ↑ Юрий Ериняк, он же Юра Молдаван старается стать респектабельным бизнесменом. fbi.media (рос.). Процитовано 17 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ а б в г Ериняк Юрий Григорьевич. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  7. ↑ а б в г Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс. https://vesti.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  8. ↑ а б Юрий Ериняк – путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции. twnews.se/ua (рос.). Процитовано 17 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ а б Горбатюк М. Вплив нелегальних політичних акторів на політичну ситуацію у регіоні. // Політичний процес в Автономній Республіці Крим: особливості, суперечності, прорахунки (1991-2014 рр.) / Аналітична доповідь. — К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2016. — С. 147—148 — ISBN 978-966-02-8179-0 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2022. Процитовано 5 листопада 2020.
  10. ↑ Все собственники "Нефтегаздобычи": Нефтегазовый детектив. Кто имел "Нефтегезадобычу" (12.07.17 08:09) « Энергетика | Бизнес.Цензор.НЕТ [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ У Києві зловили ватажка легендарної банди "башмаків". www.segodnya.ua. Процитовано 1 червня 2020.
  12. ↑ а б в Юрий Ериняк — путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  13. ↑ ПОМІЧНИКАМИ ПОЛТАВСЬКИХ НАРДЕПІВ VI СКЛИКАННЯ БУЛИ ФУТБОЛІСТИ, АКТИВІСТИ ТА РОДИЧІ. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  14. ↑ Єриняк Юрій Григорович Був помічником у депутатів. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 17 квітня 2020.
  15. ↑ ДТЭК докупил еще 15% Нефтегаздобычи. biz.liga.net (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  16. ↑ Нефтегазовый детектив. Кто имел "Нефтегезадобычу". БизнесЦензор (рос.). Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 17 грудня 2017.
  17. ↑ Незаконний видобуток піску у Києві «кришує» кримінальний авторитет Молдован. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 17 квітня 2020.
  18. ↑ В Киеве задержан организатор преступной группировки, которую связывают с заказными убийствами и рейдерством. fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 4 червня 2014.
  19. ↑ У Росії заявили, що в Криму затримано ватажків "Башмаків". /www.pravda.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2016.
  20. ↑ Олег Семінський: "Ахметов придбав "Нафтогазвидобування" у десять разів дешевше його реальної вартості". www.biz.liga.net (ua) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 11 липня 2016.
  21. ↑ ДТЭК купила у Рудьковского и Шуфрича по 30% акций Нефтегаздобычи. biz.liga.net (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 11 липня 2016.
  22. ↑ Суд відпустив під заставу скандального Юру Молдавана. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  23. ↑ Главного вора Украины избили и лишили титула. Это сделали люди криминального короля России: Преступная Россия: Силовые структуры: Lenta.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
  24. ↑ Був «смотрящим» за Києвом. Стисле досьє на колишнього «злодія в законі» «Нєдєлю», що втратив свій «статус» — новини України / НВ
  25. ↑ Адвокат: суд подтвердил, что предприниматель Ериняк абсолютно чист перед законом. www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  26. ↑ Благодійна організація Хартс Благодійний фонд Юрія Єриняка. opendatabot.ua. Процитовано 6 січня 2020.
  27. ↑ а б Юрій Єриняк про плани і розвиток благодійного фонду "Хартс". www.zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  28. ↑ Юрий Ериняк: Благотворительный Фонд "Хартс" продолжает новогодний марафон добрых дел. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
  29. ↑ Юрий Ериняк передал Киеву аппарат искусственной вентиляции легких. fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 6 січня 2020.
  30. ↑ Предприниматель-филантроп Юрий Ериняк поддержал кампанию «Белой ленты». www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  31. ↑ За Дністром згадували Кобзаря. www.segodnya.ua/ua (ua) . Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 13 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єриняк_Юрій_Григорович&oldid=42132400