Єрмаков Євген Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єрмаков Євген Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 5 лютого 1994(1994-02-05)
Вишгород
Смерть 15 серпня 2014(2014-08-15) (20 років)
Дебальцеве
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Сергі́йович Єрмако́в (1994—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в місті Вишгород (Київська область). Закінчив вишгородську школу «Сузір'я»; Катюжанське ВПТУ. Одружився; у подружжя народилася дитина.

У часі війни мобілізований навесні 2014-го — номер обслуги з відділення охорони і взводу охорони, 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь». Брав участь у проведенні спільних з підрозділами МВС операцій щодо виявлення та знешкодження терористичних формувань у Слов'янську та Краматорську, на території довколишніх районів; у відбитті нападів на базовий табір українських військових (гора Карачун). Супроводжував автомобільні каравани по доставці боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на блокпости.

В ніч з 14 на 15 серпня група бійців батальйону на чолі з комбатом Олександром Гуменюком вирушила для проведення розвідки. Близько 04-40 ранку українські військові потрапили у засідку. Був смертельно поранений Олександр Гуменюк, потім старший солдат Олег Онікієнко отримав важке поранення; бійці намагалися евакуювати поранених. Загинув 15 серпня 2014 року у бою за Дебальцеве — потрапив в засідку біля смт Чорнухине (Перевальський район, Луганська область); прикривав відступ групи і загинув від пострілу снайпера.

Похований у Вишгороді 18 серпня 2014-го.

Без Євгена лишилися дружина, маленький син, батьки, брат із сестрою.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (указ № 747/2014; посмертно).
  • 9 грудня 2016 року на фасаді Катюжанського ВПТУ відкрито меморіальні дошки на честь Олега Габорака та Євгена Єрмакова.
  • 10 вересня 2020 року рішенням Вишгородської міської ради № 67/3 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вишгород» (посмертно).[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 36.
  • Вшановується 15 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  2. Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела[ред. | ред. код]