Єронім Кардійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єронім Кардійський (340—250 рр. до н. е.) — визначний давньогрецький історик, учасник воєн Олександра Македонського та його діадохів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м.Кардія (Фракія). Замолоду взяв участь у походах Олександра Македонського. Ймовірно Єронім не був простим воякам, а замав керівні посади середнього рівня. Під час походу став товаришем майбутнього діадоха Євмена, який теж походив з Кардії. З 323 року до н. е. бере участь у війнах, який вів Євмен після смерті Олександра Македонського. Тут Єронім воював з Антигоном.

У 316 році до н.е після загибелі Євмена потрапив у полон до Антигона та його сина Деметрія. Втім незабаром Антигон пробачив Єроніма, а згодом — у 311 році до н. е. — призначив начальником над добуванням асфальту з Мертвого моря. У 301 році до н. е. брав участь у битві при Іпсі на боці Антигона. У 293 році до н. е. Деметрій призначив Єроніма полемархом м. Фіви. З часом Єронім перебрався до двору Антигона Гоната до Пелли (286 рік до н. е.). Тут він й помер у 250 році до н. е.

Творчість[ред. | ред. код]

Історія Єроніма охоплювала період від смерті Олександра Македонського до смерті Пірра у 272 році до н. е. Тут було викладено історію діадохів та їх нащадків. Ця праця є одним з головним джерелом, яким користувалися наступні історики — Діодор Сицилійський, Плутарх, Помпей Трог, Арріан.

Єронім використовував офіційні документи й був критичним при викладені історичних фактів. За стилем ця праця була написана простою мовою.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Paul Pédech, Historiens compagnons d'Alexandre, Collection des Etudes Anciennes, 1984. (фр.)