Єрсиніоз кишковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єрсиніоз кишковий
Yersinia enterocolitica 01.png
Колонії Yersinia enterocolitica.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A04
DiseasesDB 14218
eMedicine article/970186
MeSH D015009

Єрсиніоз кишковий — гостре інфекційне захворювання, яке спричинює Yersinia enterocolitica з роду Єрсинія та характеризується симптомами інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній, відносять чуму і псевдотуберкульоз.

Етіологія[ред.ред. код]

Збудник — грам-негативна бактерія Yersinia enterocolitica. Проникає у шлунково-кишковий тракт та уражає нижні відділи тонкої кишки, мезентеріальні лімфатичні вузли, іноді — червоподібний відросток. Збудник виділяє ендотоксин, що поширюється гематогенно. Відбувається генералізація інфекції з розвитком бактеріємії. У виникненні ряду ускладнень хвороби велику роль відіграє розвиток інфекційної алергії.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Джерелом інфекції є тварини (мишоподібні гризуни, свині). Велике значення має інфікування овочів, м'ясних та молочних продуктів у місцях їхнього збереження. Зараження відбувається аліментарним шляхом. Хворі на єрсиніоз люди неконтагіозні.

Діагностика[ред.ред. код]

Інкубаційний період 1-3 дні. Захворювання починається гостро, вже у перші години температура підвищується до 38,5-39,5 °C. Спостерігають головний біль, запаморочення. У деяких хворих є озноб. Характерні загальна слабкість, м'язовий біль. У багатьох хворих — напади різкого болю у животі без чіткої локалізації, рідше — у ділянці пупка, у правій здухвинній ділянці. Часто нудота, блювання, поява частих рідких випорожнень. У випадках ураження апендиксу — сильний біль при пальпації живота у правій здухвинній ділянці, позитивні симптоми подразнення очеревини.

У перші 3-4 дні хвороби можлива поява різноманітного висипу (дрібно крапчастого, розеольозно-папульозного, плямисто-папульозного, іноді з приєднанням геморагій). Характерне збільшення периферичних лімфатичних вузлів.

Клінічні діагностичні критерії[ред.ред. код]

  • початок гострий;
  • інтоксикаційний синдром;
  • тривала гарячка — 1-2 тижні;
  • висип — плямисто-папульозний, дрібнокрапчастий, розташований в складках шкіри, на грудях, навколо суглобів;
  • може бути висип — геморагічний, у вигляді вузлуватої еритеми, висип зберігається протягом 6-14 днів.
  • симптом «каптура», «шкарпеток», «рукавиць»;
  • збільшення печінки;
  • може бути жовтяниця;
  • біль в животі розлитого характеру, частіше в нижній частині живота;
  • бурчання та болючість в ілеоцекальній ділянці;
  • діарея у складі ентериту, гастроентериту;
  • «малиновий» язик;
  • артралгії та артрити;
  • збільшення селезінки.

Параклінічні діагностичні критерії[ред.ред. код]

  1. Загальний аналіз крові — лейкоцитоз, нейтрофільоз, паличкоядерний зсув у формулі крові вправо, прискорена ШОЕ, еозинофілія;
  2. Загальний аналіз сечі — білок в незначній кількості, лейкоцити, циліндри — поодинокі;
  3. Копрограма — слиз, поодинокі еритроцити, лейкоцити;
  4. Бактеріологічний метод — виявлення збудника у випорожненнях, сечі, крові, гною, слизу з ротоглотки, лімфатичних вузлах (при необхідності);
  5. Серологічний метод — реакція аглютинації (РА) та непрямої гемаглютинації (РНГА) з живою або вбитою культурою єрсиній у динаміці. Діагностичні титри в РА — 1:40 — 1:160, а РНГА — 1:200. Найбільші титри аглютинінів у дітей з'являються на 2-4 тижні хвороби.

Єрсиніоз необхідно диференціювати від ряду захворювань: харчових токсикоінфекцій, дизентерії, гострого апендициту, вірусного гепатиту, ревматизму, інфекційно-алергічного артриту; при тяжкому перебігу — від тифо-паратифозних захворювань, менінгококової інфекції, сепсису, колагенозів. У дітей та молодих осіб при появі дрібнокрапчастого висипу виникає необхідність у диференціюванні ієрсиніоза від скарлатини.

Існують клінічні форми хвороби з розвитком жовтяниці, артритів, менінгіту.

Клінічні форми ієрсиніозу:

  1. Шлунково-кишкова;
  2. Псевдоапендикулярна або синдром правої здухвинної ділянки;
  3. Септична (генералізована);
  4. Гепатит;
  5. Вузлувата еритема (нодозна);
  6. Суглобова.

Найтяжче перебігає септична форма ієрсиніозу. Для неї характерна висока, тривала лихоманка, рясні висипання, різко виражена інтоксикація, збільшена печінка, селезінка та ураження інших органів та систем.

Тривалість захворювання від 1-1,5 тижня до 1-го місяця та більше (при септичних формах). Існують і хронічні форми ураження.

Лікування[ред.ред. код]

  • При легкій формі — антибактеріальна терапія не проводиться.
  • При середньотяжкій та тяжкій формі: антибактеріальна терапія — цефалоспорини III—IV покоління, фторхінолони, аміноглікозиди. Курс лікування не менше 7-10 днів.
  • Дезінтоксикаційна терапія — при легкій формі — значна кількість лужного пиття, при середньотяжкій та тяжкій формі — глюкозо-сольові розчини (в/в крапельно введення збалансованих іонних розчинів, 5 % розчину глюкози, ізотонічного розчину натрію хлориду).
  • Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).

Призначають також вітаміни групи В, аскорбінову кислоту.

Ускладнення[ред.ред. код]

Профілактика[ред.ред. код]

Боротьба з гризунами, санітарний нагляд за водопостачанням та харчуванням, контроль за режимом обробки та збереження харчових продуктів, своєчасне ізолювання хворих у інфекційні відділення.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.