Єрусалимська православна церква

Єрусалимська Православна Церква ; грец. Πατριαρχείον Ιεροσολύμων;
	Герб Єрусалимського патріархату
Засновники	Апостоли (згідно з церковним переданням)
Дата заснування	сер. І ст.
Перший предстоятель	Яків
Чинний предстоятель	Феофіл ІІІ, Патріарх Єрусалимський
Центр	Єрусалим
Кафедральний собор	Храм Гробу Господнього
Резиденція предстоятеля	Костянтино-Єленінський монастир, Єрусалим
Основна юрисдикція	Ізраїль, Йорданія, ; Палестина Катар
Літургічна мова	грецька , арабська
Церковний календар	Юліанський календар
Єпархій	4
Монастирів	25
Парафій	65
Вірних	близько 130 тисяч
Офіційний сайт	jerusalem-patriarchate.info

Єрусалимська Православна Церква (офіційно Грецька Православна Церква Єрусалиму, грец. Πατριαρχεῖον Ἱεροσολύμων — Patriarcheîon Hierosolýmōn, араб. كنيسة الروم الأرثوذكس في القدس‎) — одна з головних помісних православних церков, Єрусалимський Патріархат.

Глава церкви[ред. | ред. код]

Очолюється Патріархом Єрусалимським, сьогодні це Феофіл ІІІ (за походженням грек).

Розташування патріархату[ред. | ред. код]

Головна садиба патріарха міститься в м. Єрусалим, Ізраїль. Цю церкву часто звуть Сіонською Церквою (грец. Sionitis Ecclesia).

Історія заснування церкви[ред. | ред. код]

Єрусалим справедливо називають Матір'ю Церков, оскільки тут протікало земне життя і проповідь Ісуса Христа, і саме тут Господь благоволив принести себе в жертву за людство. Саме тут відбувалося зішестя Святого Духа на апостолів у Синайській світлиці і тому це місце можна вважати місцем народження всієї Православної Церкви. Звідси апостоли розійшлися на проповідь. Перший єпископ Єрусалима Яків Праведний прийняв мученицьку кончину від рук Ірода, узагалі Єрусалим є батьківщиною християнського мучеництва. Після зруйнування Єрусалима військами імператора Веспасіана в 70 році церковне життя тут практично згасає. У 135 році Єрусалим був удруге зруйнований імператором Адріаном, а на його місці було створене місто Елія Капітоліна. Єпископи Елії відійшли на другий план, а першість перейшла до митрополита Кесарії Палестинської. Однак у підсумку вони почали займати рівне положення. Єрусалимський єпископ на І Вселенському Соборі в 325 році 7-м правилом був зведений у ранг митрополита. У цей же час починається масове паломництво християн у Святу Землю, а імператор Костянтин і цариця Олена починають відроджувати християнські святині. Йде будівництво храмів на місцях, пов'язаних із земним життям Ісуса Христа. У 451 році остаточно встановлюються границі Єрусалимського Патріархату.

Трагічна історія Єрусалима[ред. | ред. код]

Однак доля Єрусалима завжди була трагічна. У 614 році святе місто і його пам'ятники були зруйновані й опоганені перським царем Хосроєм, що вивіз у Персію навіть святиню древа святого Хреста. У 637 році Єрусалим був узятий арабами. У 1009 році подібному руйнуванню піддав саме місто і храм Гробу Господнього халіф Хаким. У 1070 році містом заволоділи турки-сельджуки, а в 1099 році сюди прийшли хрестоносці й організували Єрусалимське королівство. Спадкоємство Єрусалимських Патріархів на довгий час перервалося. У 1517 році Палестина остаточно потрапляє в руки турків-османів і перебуває в складі Османської імперії аж до кінця першої світової війни, коли вона попадає під англійський протекторат. У 1948 році тут виникає держава Ізраїль, що стає новим джерелом напруженості в цьому краї. Численні арабо-ізраїльські конфлікти, тероризм, — усе це робить церковне служіння Єрусалимської Церкви дуже складним. Патріархія здавна і не раз піддавалася погромам, як це було в 1860 році.

Збереження святих місць[ред. | ред. код]

Із самого початку Єрусалимський Патріархат бачив свою місію в збереженні християнських святинь у Святій Землі і насамперед храму Гробу Господнього. Патріарх Герман II (1548—1579) домігся від турецької влади, що усі святині Палестини відтепер будуть знаходитися в руках православних. Для охорони Святих місць було створено в XVI столітті чернече братерство Святого Гробу. Конфлікт із новою силою розгорівся в 40-і роки XIX століття. За новим положенням 1852 року Святий Гріб Господній залишився у веденні православних греків, а базиліка Різдва у Вифлеємі переходила до католиків. До 40-х років XIX століття обрання Єрусалимських Патріархів знаходилося в руках Константинополя. З цього часу починається відродження Церкви, особливо при патріарху Кирилі II (1845—1872), прихильнику автокефалії Болгарської Церкви, що у 1853 році заснував богословську школу Святого Хреста. З 1847 року в Єрусалимі діє російська Духовна Місія, що сприяла не тільки паломництву російських людей у Святу Землю, але й активно допомагала Єрусалимській Церкві, створюючи школи і притулки для православних арабів. З 1882 року діє Православне Палестинське Суспільство, створене з тими ж цілями.

Сучасний устрій, життя і предстоятель Єрусалимської церкви[ред. | ред. код]

Тепер більшість парафіяльних священиків і парафіян — араби, однак весь Єпископат грецький і обирається винятково з членів братства Святого Гробу. Араби вимагають розширення своєї участі у виборах єпископату. У Церкві існує 1 митрополія і 2 архієпископії. Усі 18 єпископів є вікаріями Патріарха. Нині Єрусалимській Церкві належить 23 храми і 27 монастирів. Патріархатові підкоряється автономна Синайська Архієпископія, на чолі якої стоїть Архієпископ Даміан, представлена монастирями гори Синай. Традиційно відносини Єрусалимського Патріархату зі своєю автономією обмежуються поставлянням глави Синайської Церкви, резиденція якого знаходиться в Олександрії.

Сьогодні главою Церкви є 141 патріарх Теофіл ІІІ (з 22 серпня, 2005 року), колишній архієпископ Фавору. До 2005 року головою церкви був Патріарх Іриней.

Попередній патріарх Іриней (сьогодні він — монах) народився 17 квітня 1939 року на грецькому острові Самос. Він закінчив Єрусалимську Патріаршу школу та богословський факультет Афінського Університету. 3 1979 року до обрання Патріархом був Патріаршим екзархом в Афінах. У 1981 — рукопокладений в сан єпископа. Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини обраний на Соборі Єрусалимської Православної Церкви 13 серпня 2001 року. Знає арабську, англійську, російську мови, а також іврит. Був суперечливо (рішення широко вважається неканонічним, в тому числі Вселенським Патріархом) усунений з посади патріарха у 2005 році і зведений до рангу монаха.

У 2020 Єрусалимський патріархат пожертвував 130 000 євро на боротьбу із коронавірусом.^[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Єпископат Єрусалимського патріархату

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Παπαγεωργίου, Σπύρος (2020-04-11). Μεγάλη δωρεά του Πατριαρχείου Ιεροσολύμων στο Ισραήλ για την πανδημία. ΟΡΘΟΔΟΞΙΑ INFO (el). Процитовано 2020-04-28.

Пентархія
Папа Римський (I століття)		Патріарх Константинопольський (IV століття)		Патріарх Александрійський (I століття)		Патріарх Антіохійський (I століття)		Патріарх Єрусалимський (V століття)

Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Παπαγεωργίου, Σπύρος (2020-04-11). Μεγάλη δωρεά του Πατριαρχείου Ιεροσολύμων στο Ισραήλ για την πανδημία. ΟΡΘΟΔΟΞΙΑ INFO (el). Процитовано 2020-04-28.

[1]