Єсипов Олександр Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Єсипов
Особові дані
Повне ім'я Олександр Геннадійович
Єсипов
Народження 14 вересня 1965(1965-09-14)
  Харків, УРСР
Смерть 12 січня 2011(2011-01-12) (45 років)
  Харків, Україна
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1982 СРСР «Металіст-д» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1983—1992 СРСР/Україна «Металіст» (Х) 78 (5)
1992 Україна «Кремінь» 4 (0)
1993 Україна «Торпедо» (З) 21 (2)
1994 Україна «Темп» (Ш) 12 (0)
1995 Україна «Миколаїв» 1 (0)
1996 Україна «Металіст» (Х) 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
СРСР СРСР (U-20)  ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Геннадійович Єсипов (нар. 14 вересня 1965, Харків, УРСРпом. 12 січня 2011, Харків, Україна) — радянський та український футболіст, нападник. Переможець Спартакіади народів СРСР (1986), володар Кубка СРСР (1988). Учасник чемпіонату світу з футболу серед молодіжних команд 1985 року. Майстер спорту СРСР (1986).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець харківського спортінтернату, перший тренер — М.М. Кольцов У 1982 році році грав за дубль «Металіста».

З 1983 по 1991 рік грав за «Металіст» у вищій лізі чемпіонату СРСР. Дебют Олександра в основному складі відбувся 29 серпня 1983 року в домашньому матчі «Металіста» з кишинівською командою «Ністру». У харківській команді в різних турнірах провів 101 матч. З них 72 — в чемпіонатах СРСР. Володар Кубка СРСР 1988 року. У фіналі не грав. У сезоні 1988/89 років — учасник матчів розіграшу Кубка володарів кубків (4 гри, 123 хвилини на полі).

У 1992 році, після розпаду СРСР, українські команди розпочали виступи в чемпіонатах України. Єсипов, зігравши за «Металіст» 5 матчів в першому і один у другому чемпіонатах, покинув харківську команду. Надалі виступав у «Кремені», запорізькому «Торпедо», «Темпі» і «Миколаєві».

Навесні 1996 року повернувся в «Металіст», який виступав у першій лізі. Усього шість неповних матчів відіграв Олександр в складі харків'ян, після чого завершив ігрову кар'єру. Після цього намагався тренувати аматорський клуб «Світ Шахтаря», але почав зловживати алкоголем. 12 січня 2011 року помер у Харкові

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У складі збірної СРСР — учасник чемпіонату світу серед молодіжних команд 1985 року[en]. У матчах залишався в запасі, на поле не виходив.

Залучався до матчів збірної УРСР. Переможець Спартакіади народів СРСР (1986 рік, у фінальному матчі виходив в основному складі). У 1986 році завдяки успіху збірної УРСР, всі українські футболісти отримали звання «Майстер спорту СРСР».

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Металіст» (Харків)
УРСР
  • Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Спартакіада народів СРСР
    • Cup Winner.png Володар (1): 1986

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР (1986)

Посилання[ред. | ред. код]