Єфименко Людмила Пилипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людмила Єфименко
Єфименко Людмила.jpg
Ім'я при народженні Єфименко Людмила Пилипівна
Народилася 25 вересня 1951(1951-09-25) (66 років)
Київ, УРСР
Громадянство Україна Україна
Рід діяльності кіноактриса
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Чоловік Юрій Іллєнко
Діти Пилип Іллєнко
Андрій Іллєнко
Нагороди
Народний артист України
Заслужений артист України
Провідні ролі княгиня Ольга
IMDb ID 0947244

Людми́ла Пили́півна Єфи́менко (нар. 25 вересня 1951, Київ) — українська кіноактриса, кінорежисер. Заслужена артистка України (1998). Народна артистка України (2008).

Біографія[ред.ред. код]

Батько — інженер заводу «Арсенал» Єфименко Пилип Герасимович, мати — Єфименко Ганна Павлівна.

Закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1972, майстерня В. В. Бєлокурова).

З 1972 р. працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка. У кіно дебютувала у фільмі «Випадкова адреса», зіграла більше двох десятків ролей, зокрема голову роль у стрічці «Княгиня Ольга», а у фільмі «Молитва за Гетьмана Мазепу» - дружину Василя Кочубея.

Автор сценарію та режисер стрічки «Аве Марія» (1999).

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фестивалі та премії[ред.ред. код]

  • 1999 — Міжнародний кінофестиваль країн СНД і Балтії «Листопад» (Мінськ): Спеціальний приз фірми «Шварцкопф і Хенкель» — за екранне втілення вічних ідеалів краси, жіночності та душевної гармонії" — режисеру фільму "Аве Марія (1999).[1]
  • 2000 — МКФ «Золотий Витязь» (Москва): Приз «Золотий Витязь» — за найкращий режисерський дебют («Аве Марія», 1999).

Сім'я[ред.ред. код]

Чоловіком актриси був український кінорежисер і оператор Юрій Іллєнко. У шлюбі в них народилися двоє синів:
Пилип Іллєнко — український актор, продюсер, політик;
Андрій Іллєнко — український політичний діяч.

Фільмографія[ред.ред. код]

Кінорежисер, сценарист

Актриса

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1995. — С. 57.

Посилання[ред.ред. код]