Єфросинія Полоцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єфросинія Полоцька
Euphrosyne of Polatsk (icon).jpg
Народилася 1110
Полоцьк, Полоцьке князівство
Померла 1173
Єрусалим, Єрусалимське королівство
Громадянство (підданство) Полоцьке князівство
Діяльність чернець
Конфесія православ'я
Батько Святослав Всеславич
Брати, сестри Gradislava Sviataslavna[d], Q2502306?, Q13029424?, Q5214062? і Q17167055?
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
EufrasinniaPolackaja.jpg

Єфросинія Полоцька — княжна Полоцька, черниця, що у світі звалася Предславою (* біля 1105 — † 1173), одна з найосвіченіших жінок 12 століття. Свята. День пам'яті 23 травня (5 червня).

Преподобна Єфросинія була правнучкою в п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира і донькою князя Полоцького Святослава Всеславича[1] і княжни Софії[2]. Таким чином вона належала до дуже знатного роду.

Вступ[ред.ред. код]

Основним джерелом свідчень про життя і духовний подвиг Єфросинії Полоцької стала агіографічна повість, що називається «Повість житія і представлення святої і блаженної і преподобної Єфросинії, ігумені монастирів Святого Спаса і Пречистої Його Матері, що в місті Полоцьку». Твір є цінним пам'ятником старобілоруської літератури. Повість дійшла до наших часів більш ніж в ста списках XVI — XX століть в шести редакціях.

Автор повісті невідомий. Скоріш за все це був монах — людина близька по духу Преподобній Єфросинії, сучасник ігумені, що добре знав її життя, подвиги та наміри. Можливо автором була її сестра і соратниця Євпраксія, що провела поруч з Єфросинією довгі роки.

Біографія[ред.ред. код]

20 рублів Білорусі присвячені Єфросинії Полоцькій

Ранні роки[ред.ред. код]

Народилась Предслава близько 1105 року. Місце її народження достовірно невідоме. З дитячих років вона була навчена читанню Псалтирі і інших книг Священного Писання[3]. Любов до книжного навчання поєднувалася в неї із старанною молитвою, зовнішня краса — з цнотливістю і глибокою зосередженістю. Слава про її мудрість і красу розповсюдилася далеко за межі Полоцької землі. Коли княжні виповнилось 12 років[4], батьки вирішили віддати її заміж. Багато князів просили руки Предіслави, проте всі пропозиції про шлюб вона відкидала. Одного разу, дізнавшись, що батьки хочуть обручити її з одним із знатних князів, вона таємно пішла з дому в обитель, де була настоятелькою її тітка, ігуменія Романія (вдова князя Романа Всеславича). Не зважаючи на молодість і красу Предіслави, ігуменія не злякалася можливого гніву її батьків і призвавши священномонаха, повеліла йому постригти молоду княгиню в чернечий образ з ім'ям Єфросинія (з грецької мови — «радість») на честь Єфросинії Александрійської.

В чернецтві[ред.ред. код]

З благословення єпископа Полоцького Ілії юна черниця стала жити при Софійському соборі, наслідуючи тим самим перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Тут вона не тільки вивчала книги в бібліотеці собору, але й займалася їх переписуванням. Виручені від продажу книг гроші преподобна Єфросинія таємно роздавала бідним.

Одного разу у ві сні святій Єфросинії з'явився Ангел Господній, який велів їй заснувати обитель недалеко від Полоцька в містечку під назвою Сільце. Це видіння повторилося ще двічі. З тим же повчанням Ангел з'явився і єпископу Полоцкому Ілії. Через деякий час при князі Борисі Всеславичу в 1125 році — єпископ Ілія з належним торжеством передав святій Єфросинії Преображенський храм в Сільці для заснування при ньому жіночого монастиря. Відправившись туди, преподобна Єфросинія узяла з собою тільки свої книги — «весь свій маєток».

Фрагмент фрескового розпису Спасо-Преображенського храму[5].

Поступово, рік за роком, Спасо-Преображенський монастир розширювався[6], кількість його насельниць зростала. З часом тут були пострижені в чернецтво сестри преподобної Єфросинії: рідна — Євдокія (у миру Градіслава) і двоюрідна — Євпраксія (у миру Звеніслава). Преподобна вчила молодих послушниць грамоті, переписуванню книг, співу, шиттю і іншим ремеслам, щоб з юності вони знали Закон Божий і мали навички до працьовитості. Заснована святою Єфросинією при монастирі школа сприяла швидкому зростанню обителі. Через деякий час невеличка дерев'яна церква вже не вміщала всіх хто молиться і ігуменія заклала нову церкву кам'яну Святого Спаса, що була зведена за 30 тижнів. Інтер'єр церкви Спаса був багато прикрашений фресковим розписом. Храм зберігся до нашого часу, проте в XIX столітті у зв'язку з проведеним ремонтом зовнішній вигляд Спаської церкви значно змінився.

Предметом особливого піклування Преподобної Єфросинії був заснований нею Богородицький монастир. Для нього свята просила Патріарха Константинопольського Луку і візантійського імператора Мануїла прислати їй список з чудотворної Ефеської ікони Божої Матері[7], колись написаний святим євангелістом Лукою.

Свою просвітницьку діяльність і працю з облаштування монастиря свята Єфросинія суміщала з турботою про примирення сусідів, запобігаючи сваркам і розбратам між князями, боярами і простими людьми. Усім охочим жити благочестиво преподобна давала духовні поради. Знаючи силу її молитви, багато хто приходив до неї по духовну допомогу і знаходили її.

Останні роки. Смерть[ред.ред. код]

Рака з мощами Єфросинії Полоцької

На схилі віку преподобна Єфросинія, передчуваючи швидку кончину, бажала поклонитися Живоносному Гробу Господньому. Доручивши монастир управлінню своєї сестри Євдокії, вона разом з іншою сестрою Євпраксією і племінником Давидом відправилася в Святу Землю. Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула до Єрусалиму. Поклонившись Гробу Господньому, свята Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в руському монастирі на честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі 23 травня 1173 року. (За іншими відомостями, вона була похована в обителі святого Феодосія в паперті храму Пресвятої Богородиці).

Мощі[ред.ред. код]

3 жовтня 1187 року Єрусалим завоював султан Саладін, який зажадав від християн в п'ятидесятиденний термін покинути місто, заздалегідь викупивши своє життя. Ченці монастиря, повертаючись на батьківщину, узяли з собою святі мощі білоруської княжни, які були перенесені ними в Києво-Печерську Лавру. У 1910 році мощі преподобної Єфросинії були урочисто перенесені в Полоцьк, в заснований нею монастир, де вони покояться в даний час.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Золота монета
Пам'ятник у Полоцьку

У 1984 році Єфросинія Полоцька була зарахована до Собору Білоруських Святих. Її ім'я носять церкви в міста Саут-Рівер (США) і Торонто (Канада). Щорічно в Полоцьку на початку липня відмічається день народження святої. Організовується служба, винесення Єфросинівського хреста. На цьому заході завжди присутній митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший екзарх всієї Білорусі.

Полоцький міськвиконком прийняв про присвоєння міській школі № 18 імені преподобної Єфросинії. Заходи на честь видатної землячки регулярно організовуються у всіх культурно-просвітницьких установах Полоцька. В Полоцьку і Мінську білоруській святій встановлено пам'ятники.

Білоруська Православна Церква заснувала орден преподобної Єфросинії Полоцької.

4 червня 2001 року Національним банком Білорусі в обіг були випущені пам'ятні монети номіналом 20 (срібна, якості «пруф») і 1 (мідно-нікелева якості «пруф-лайф») білоруських рублів з нагоди 900-річчя від дня народження Єфросинії Полоцької. Монети були відчеканені на Монетному дворі Польщі у Варшаві накладом по 2000 штук кожна.

28 листопада 2008 року Банк Білорусі випустив в обіг золоті пам'ятні монети номіналом 50 білоруських рублів «Преподобна Єфросинія Полоцька».

У 2003 році Заслужена артистка Республіки Білорусь Анжеліка Агурбаш випустила сингл «Присвячення Єфросинії Полоцькій».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Різні джерела подають і Святослав і Георгій. Проте це одна людина. У нього подвійне ім'я — Святослав-Георгій (скоріш за все Святослав при народженні і Георгій при хрещенні)
  2. Деякі історики вважають, що княжна Софія була онукою Ярослава Мудрого
  3. В Житії не вказується де отримувала освіту княжна, скоріш за все її навчав хто-небуть з духовенства — священик чи монах, чи, можливо в школі при якомусь монастирі
  4. Саме з такого віку дівчинка тоді рахувалась нареченою
  5. Деякі дослідники вважають, що на фресці зображена сама Єфросинія Полоцька
  6. Пізніше він став називатись Спасо-Єфросинінським
  7. Ікона відома також під назвою Корсунської

Література[ред.ред. код]

  • Ефросиния Полоцкая. Мінськ. «ФУАинформ» 2007. ISBN 978-985-6721-69-7(рос.)

Посилання[ред.ред. код]