Єфімчук Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфімчук Максим Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 30 січня 1982(1982-01-30)
Майське
Смерть 20 квітня 2015(2015-04-20) (33 роки)
Піски
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Олекса́ндрович Єфімчу́к (нар. 30 січня 1982(19820130) — 20 квітня 2015) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Нарожився 1982 року в Майському, де закінчив школу та проживав.

Мобілізований на військову службу за контрактом 6 лютого 2015-го, стрілець—помічник гранатометника, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув в ніч на 21 квітня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Тоді полягли Максим Єфімчук та доброволець батальйону «ОУН» Олег Пугачов, ще один військовик зазнав поранення.

Без сина лишилися батьки Олександр Олександрович та Любов Максимівна.

Похований в селі Майське 10 травня 2015-го.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 27 листопада 2015-го у Майському відкрито меморіальну дошку в пам'ять Максима Єфімчука.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]