Єхидна австралійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єхидна австралійська
Єхидна австралійська
Єхидна австралійська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Першозвірі (Prototheria)
Ряд: Однопрохідні (Monotremata)
Родина: Єхиднові (Tachyglossidae)
Рід: Єхидна (Tachyglossus)
(Illiger, 1811)
Вид: Єхидна автралійська
Біноміальна назва
Tachyglossus aculeatus
(Shaw, 1792)
Розповсюдження єхидни автралійської
Розповсюдження єхидни автралійської
Синоніми
Myrmecophaga aculeata (Shaw, 1792)

Echidna aculeata (Lydekker, 1894)

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tachyglossus aculeatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tachyglossus aculeatus
EOL logo.svg EOL: 323859
ITIS logo.svg ITIS: 552522
IUCN logo.svg МСОП: 41312
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9261
Fossilworks: 231485

Єхидна австралійська[1] або єхидна коротконоса[2] або єхидна[3] (Tachyglossus aculeatus) — єдиний представник роду (Tachyglossus) родини Єхиднових. Має 5 підвидів. Вперше була знайдена та отримала свій опис у 1792 році вченими Д.Шоу та Ноддером. етимологія: лат. tachyglossus — «швидкоязикий», лат. aculeatus — «колючий»[4].

Опис[ред.ред. код]

Довжина тулуба — до 45 см, довжина морди — 75 мм, довжина голок — 6 см (їх колір коливається від білого до чорного). На морді вузький рот, який відкривається максимум на 5 мм. Хвіст не розвинутий, майже не примітний. Єхидна австралійська має 5 кігтів. Як і усі сумчасті має сумку.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Єхидна австралійська живе в Австралії, Тасманії, зустрічається у Новій Гвінеї та на деяких островах у Бассовій протоці.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Це наземна тварина. Живе у заростях чагарників (австралійському буші), полюбляє кам'янисті ділянки. Використовує свої голки як захист на кшталт їжака. При небезпеці згортається у кулю.

Єхидна австралійська тварина, яка активна вночі. Вдень вона відпочиває у своєму лігві, а вночі полює.

Харчується здебільшого комахами, насамперед мурахами, термітами, але інколи вживає дощових червів. Її кігті та лапи досить сильні, щоб зруйнувати мурашник або вдертися до термітнику.

Зубів єхидна австралійська не має. Але на задній частині язику є рогові зубчики, які стикаючись з гребінчастим піднебінням, перетирають комах. Також єхидна ковтає землю та детрит, які допомагають перетравлювати їжу.

Єхидна австралійська має дуже гарний слух, при пересуванні здебільшого користується нюхом.

Під час холодів впадає у короткочасну сплячку. Перед тим зібраний підшкірний жир допомагає єхидні прожити без їжі більше місяця.

Розмноження[ред.ред. код]

Вагітність триває 21—28 днів. Висаджує 1 яйце розміром до 13—17 мм у діаметрі, вагою 1,5 г. Його єхидна австралійська «висиджує» у сумці. З появою дитинча годує довгий час його молоком.

Стосунки з людиною[ред.ред. код]

Єхидна австралійська гарно пристосовується до життя в неволі. Тому люди часто виловлюють її для утримання вдома. Водночас аборигени полюбляють полювати на єхидну задля її смачного жиру.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мороз, В.Ф. Механізми функціонування м'язово-скелетної системи та закономірності її розвитку у хребетних. — Київ : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук, 2005. — 40 с.
  2. Решетило О. Зоогеографія. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 232. — ISBN 978-966-613-977-4.
  3. Брошко, Є.О., Ковтун, М.Ф. Морфометричні та біомеханічні особливості організації скелету кінцівок деяких наземних хребетних з різним типом локомоції і орієнтації кінцівок // Вісник Черкаського університету. Сер.: Біологічні науки. — 2014. — Вип. (295. — № 2. — С. 23–31.
  4. Stephen Jackson Australian Mammals: Biology and Captive Management: Biology and Captive Management. — Csiro Publishing, 2007. — С. 109. — ISBN 0643098585.

Джерела[ред.ред. код]