Єхидна (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єхидна
Echidna - parco dei mostri.jpg
Батько Форкій, Хрісаор, Peirasd або Тартар
Мати Кето, Калліроя[d], Стікс або Гея
Брати, сестри Фіва[d]
У шлюбі з Тифон
Діти Сфінкс, Немейський лев, Гелон (міфологія), Ортр[1], Агафірс, Скит (міфологія), Цербер[2][1], Лернейська гідра[1], Химера[3], Ладон (дракон), Aethond, Фея Кромміонська, Colchian Dragond, Скілла і Горгонd

Єхидна (грец. Έχιδνα) — у давньогрецькій міфології — жахлива кровожерна потвора, наполовину жінка, наполовину змія; дочка Тартара й Геї (варіант: Хрісаора й Каллірої).

Переносно Єхидна, а також похідні утворення: єхида, єхидний, єхидство, єхидувати тощо — тісно пов'язані з поняттями «злий», «підступний», «лукавий».

Окрім того, в країнах західної Європи «єхидною» в минулому часто називали отруйних змій, зокрема гадюку.

Родовід[ред. | ред. код]

Єхидна. Скульптура Пірро Лігоріо, 1555. Парк Священний ліс .[4]

Від Тифона Єхидна народила чимало страховищ: Химеру, триголового пса Кербера, багатоголову змію Лернейську гідру й двоголового пса Ортра. Ортр зґвалтував Єхидну і вона народила Немейського лева та Сфінкса. Місцем перебування Єхидни вважались Аїд або печера в Кілікії. За пізнішим міфом, Єхидна народила від Геракла трьох синів, один з яких, Скит, став родоначальником скіфів. Єхидну вбив Аргос.

Література[ред. | ред. код]

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. - М. : Прогресс, 1992. - 620 с.

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Любкер Ф. Echidna // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 448.
  2. Любкер Ф. Inferi // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 661–663.
  3. Любкер Ф. Chimaera // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 281.
  4. Ogden 2013b, p. 13 [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.].