Ібн Баджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібн Баджа
Народився 1080[1]
Sarakustad, Сарагоська тайфа або Сарагоса, Іспанія[4]
Помер 1139[1][2][3]
Фес, Марокко[1][5]
Поховання Фес
Країна Сарагоська тайфа
Діяльність філософ, математик, астроном, письменник, лікар, ботанік, поет, фізик, музикант, політик
Галузь філософія[4], арабська філософія[4], астрономія[4], фізика[4], медицина[4], ботаніка[4], поезія[4], музика[4] і політика[4]
Вчителі Abu Jafar ibn Harun al-Turjalid
Знання мов арабська[6][4]
Жанр поезія
Посада візир
Конфесія іслам

Абу Бакр Мухаммад ібн Яхья, відомий як Ібн Баджа (араб. ابن باجة‎ близько 1070, Сарагоса — 1138, Фес, Марокко) — арабський філософ, перший великий представник східного арістотелізму в мусульманській Іспанії. У латиномовній філософській традиції Ібн Баджа був відомий як Avenpace, або Avempace.

Біографія[ред. | ред. код]

Намісник Альморавідів у Сарагосі Абу Бакр ібн Ібрахім, зять короля Алі, зробив Ібн Баджу своїм першим міністром. Милість до вільнодумця-філософа обурила воїнів намісника, і більша частина їх його покинула. У 1119 році Ібн Баджа надовго оселився в Севільї, потім вирушив до Гранади, звідти в Фес і тут мав прихильність двору Альморавідів. Ібн Баджа помер у 1138 році, за деякими джерелами, отруєний своїми побратимами по професії, лікарями, які заздрили його славі.

Завдяки коментарям Ібн Баджа утвердилася в Андалузії філософія Арістотеля. Видатною працею Ібн Баджі є його «Шлях життя відлюдника» («Tadbîr al-mutawahhid»; араб. تدبير المتوحد‎). Противник містичних ідей Аль-Газалі, Ібн Баджа вчив, що спекулятивне мислення веде до досконалості; наслідуючи ідеї аль-Фарабі, він розвивав вчення про можливість ототожнення людського розуму зі світовим. Вчення, так само як і життя Ібн Баджі («не дотримувався обрядів, встановлених ісламом»), викликали сильні нападки правовірних богословів. Ібн Баджа залишив ще твори медичного змісту й поетичні досліди. Йому приписують великі пізнання й у галузі музики.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2009 р. Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Ібн Баджа кратеру на зворотному боці Місяця.

Твори[ред. | ред. код]

  • Книга о душе. Перевод А. В. Сагадеева. — В сборнике: Избранные произведения мыслителей стран Ближнего и Среднего Востока IX—XIV вв. — М., 1961. — С. 291—324. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Григорян С. Н. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока, М., 1966;
  • Игнатенко А. А. Ибн-Баджа: Добродетельный одиночка в порочном городе // Игнатенко А. А. В поисках счастья: (Общественно-политические воззрения арабо-исламских философов средневековья). — М.: Мысль, 1989. С. 153—184.
  • Кирабаев Н. С. Добродетельный город Ибн Баджжи // V Российский философский конгресс «Наука. Философия. Общество» Материалы. Том II, Новосибирск, 2009. С. 97—98.
  • Трундаева Ю. И. Социально-философские взгляды Ибн Баджжи // Азия: власть — общество — культура (Ежегодник), 2011. С.397-405.
  • Муди, Э.Э.[en] Galileo and Avempace: The Dynamics of the Leaning Tower Experiment (I) // Journal of the History of Ideas. 1951. 12 (2), p. 163—193, 375—422.
  • Farrukh О. А., Ibn Bajja (Avempace) and the philosophy in the Moslem West. Beirut, 1945.
  • Ибн-Баджа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)