Ібн Касір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібн Касір
араб. إسماعيل بن عُمر بن كثير بن ضَوْ بن درع القرشي الحَصْلي البُصروي الدمشقي الشافعي
ابن كثير.png
Прізвисько ابن كثير الدمشقي, عماد الدين і أبو الفداء
Народився 1301[1][2]
Аль-Маждаль, Сирія
Помер 1373[3]
Дамаск, Мамлюкський султанат, Єгипет
Поховання Maqabird[4]
Діяльність Мухаддіс, Факіх, Муфасир, історик, exegete
Галузь історія, хадисознавствоd, Тафсір і Фікх
Вчителі Ібн Таймія, Аз-Захабі, Ibn Qayyim Al-Jawziyd, Yusuf ibn Abd al-Rahman al-Mizzid і al-Dimyāṭīd
Знання мов арабська[3]
Заклад Q16118091?, Tankiziyyad, Nur al-Din Madrasad, Q12211226? і al-Salihiyyad
Magnum opus Tafsīr Ibn Kathīrd, Al-Bidaya wa'l-Nihayad, Q115287576?, Q12204248?, Al-Sira Al-Nabawiyyad і Stories of the Prophetsd
Конфесія іслам
Родичі Yusuf ibn Abd al-Rahman al-Mizzid

Імад ад-Дін Абу-ль-Фіда Ісмаїл ібн Умар ад-Дімашкі, більш відомий під іменем Ібн Касір (араб. ابن كثير‎; 1301, Босра, Мамлюцький султанат — 1373, Дамаск, Мамлюцький султанат) — арабський історик, правознавець, муфассір, автор історичного твору «Початок і кінець».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мурад Рамзи. Талфик аль-ахбар. Том 1 / Научн. ред., авт. вступ. статьи и комментариев С. И. Хамидуллин. — Уфа: БашГУ; ЦИИНБ «ШЕЖЕРЕ»; НБ РБ; Китап, 2017. — С. 494. ISBN 978-5-295-06842-3