Ібн Касір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібн Касір
араб. إسماعيل بن عُمر بن كثير بن ضَوْ بن درع القرشي الحَصْلي البُصروي الدمشقي الشافعي
ابن كثير.png
Прізвисько ابن كثير الدمشقي, عماد الدين і أبو الفداء
Народився 1301[1]
Аль-Маждаль, Сирія
Помер 1 лютого 1373[2]
Дамаск, Мамлюкський султанат, Єгипет
Поховання Maqabir al-Sufiyyahd[3]
Діяльність Мухаддіс, Факіх, Муфасир, історик
Вчителі Ібн Таймія, Аз-Захабі, Ibn Qayyim Al-Jawziyyad, Yusuf ibn Abd al-Rahman al-Mizzid і al-Dimyāṭīd
Знання мов арабська[2]
Magnum opus Tafsir Ibn Kathird, Al-Bidaya wa'l-Nihayad, Q12184226?, Q12204248? і Q16123796?
Конфесія іслам
Родичі Yusuf ibn Abd al-Rahman al-Mizzid

Імад ад-Дін Абу-ль-Фіда Ісмаїл ібн Умар ад-Дімашкі, більш відомий під іменем Ібн Касір (араб. ابن كثير‎; 1301, Босра, Мамлюцький султанат — 1373, Дамаск, Мамлюцький султанат) — арабський історик, правознавець, муфассір, автор історичного твору «Початок і кінець».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мурад Рамзи. Талфик аль-ахбар. Том 1 / Научн. ред., авт. вступ. статьи и комментариев С. И. Хамидуллин. — Уфа: БашГУ; ЦИИНБ «ШЕЖЕРЕ»; НБ РБ; Китап, 2017. — С. 494. ISBN 978-5-295-06842-3