Ібн Русте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ібн Рýсте Абу Алі Ахме́д ібн Ома́р[1] (помилково — Ібн Даста) — арабський середньовічний географ, енциклопедист і подорожник кінця IX — початку X ст. За походженням перс, жив у Ісфахані (нині місто в Ірані)[2].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Написав енциклопедію «Книгу дорогоцінних скарбів» (903—913 роки), яка збереглася фрагментарно. В сьомому томі цього твору, присвяченому астрономії та географії, наводяться свідчення про хозарів, болгар, слов'ян, русів, аланів. Основними складовими повідомлення про русів є етнографічні дані й інформація про «острів русів». Після Ібн Русте про «острів русів» писали арабські вчені — Гардізі[en], Ібн Хордадбег, ал-Джайхані[en], ал-Мукаддасі[en], ал-Марвазі та інші. Спроби істориків локалізувати цей острів успіху, однак, поки що не мали.[2].

Ібн Русте вказує на те, що у русів було багато городів, що вони об'єднували свої сили у боротьбі проти ворогів. Ось, що він пише про русів[3]: «Що стосується ар-Русії, то вона знаходиться на острові, який оточений озером. Острів, на якому вони (руси) проживають, має довжину в три дні путі, покритий лісами та болотами, не здоровий та вологий настільки, що варто лише людині ступити ногою на землю, як остання трясеться через надлишок вологості. У них є цар, який називається хакан русів. Вони нападають на слов'ян, підпливають до них на кораблях, висаджуються та забирають їх в полон, а потім везуть в Хозаран і Булкар, де продають. Вони не займаються землеробством, а їдять лише те, що привозять із землі слов'ян. Коли в них народжується син, то він (рус) дарує новонародженому меч, кладе його перед немовлям і каже: „Я не лишаю тобі в спадок ніякого майна, і немає в тебе нічого, крім того, що ти придбаєш цим мечем“.

…Вони хоробрі та мужні, і якщо нападають на який народ, то не відступають, поки не винищать його повністю. Переможених знищують або перетворюють в рабів. Вони високого зросту, статні і сміливі при нападі. Проте на конях сміливості не проявляють, і всі свої напади та походи здійснюють на кораблях[3].

…Руси носять широкі шаровари, на які використовують сто ліктів матерії. Надіваючи подібні шаровари, збирають їх в збірку біля колін, до яких потім і прив'язують. Ніхто з них не випорожняється наодинці, проте обов'язково супроводжують руса три його товариші, що оберігають його[4].

…Всі вони постійно носять мечі, оскільки мало довіряють один одному, а зрадництво та підступність серед них справа звична. Якщо комусь з них вдається придбати якесь майно, то рідний брат або товариш його відразу починає йому заздрити та думати як би вбити чи обікрасти…»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український правопис 2019, § 146. Імена та прізвища (прізвиська). Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020. 
  2. а б Плахонін А. Г. Ібн Русте [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 391. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  3. а б Текст о русах из сочинения Ибн-Русте „Дорогие ценности“ // Кузьмин А. Г. „Откуда есть пошла русская земля…“, том II. — М.: Изд. „Молодая гвардия“, 1986. — С. 566—568.
  4. а б Из «Книги драгоценных сокровищ» Абу-Али Ахмеда Ибн-Омар Ибн-Даста (писал около 30-х годов X столетия по Р. X.) [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.] // Гаркаві А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII в. до конца X века по Р. Х.). — СПб., 1870.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]