Ібрагім I ібн аль-Аглаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібрагім I ібн аль-Аглаб
араб. إبراهيم بن الأغلب
Aghlabid dirham - Ibrahim ibn al-Aghlab - al-Maamoun.jpg
Народився 756
Кайруан, Кайруан, Туніс
Помер 5 липня 812
Кайруан, Туніс
Країна араби
Діяльність політик
Посада Q73348150?
Військове звання генерал
Конфесія іслам
Рід Аглабіди
Діти Зіядет-Аллах I, Абдаллах І ібн Ібрагім і Абу Ікаль ібн аль-Аглаб

Ібрагім I ібн аль-Аглаб (араб. إبراهيم بن الأغلب‎‎; нар. 756 — 5 липня 812) — 1-й емір держави Аглабідів в 800812 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з перського роду з Хорасану. Син Аль-Аглаба ібн Саліма ат-Тамімі, валі Іфрікії. Народився 756 року. У 787 році його батько загинув у боротьбі проти повсталих хариджитів на чолі з Аль-Хасаном ібн Харбом.

795 року Ібрагіма було призначено намісником області Заба. 799 року Ібн аль-Аглабі допоміг Мухаммаду ібн Мукатілу аль-Аккі, валі Іфрікії, придушити повстання на чолі із Таммамом ібнТамімом аль-Тамімі. Невдовзі Ібрагім домігся свого призначення валі Іфрікії.

800 року він прийняв титул еміра, який було визнано аббасидським халіфом Гаруном ар-Рашидом в обмін на щорічну сплату 40 тис. золотих динарів. Такі дії викликані були віддаленістю Іфрікії від Багдаду, посилення в північній Африції шиїв, ібадитів та хариджитів, що протистояли халіфу. Доволі швидко Ібрагім I став незалежним володарем, що номінально визнає халіфа.

Спочатку він приборкав навколишні берберські племена. Втім більшу небезпеку становила внутрішня слабкість держави через протистояння арабських колоністів і берберів, мутазилітів і малікітів. Базою перших стало м.  Туніс, других — Кайруан. Сам емір підтримував мутазилітів. Для приборкання малікітів у 806 році емір призначив каді Кайруана представника мутазилітів Абу Мухріза.

Намагання обмежити владу арабів призвело до низки повстань: 802 року — на чолі з Хамдісом ібн Абд ар-Рахманом аль-Кінді та 809 року — Імраном ібн Мухалладом. Обидва були успішно придушені. Внаслідок цього розпочав політику створення війська з чорношкірих рабів (зінджей) на противагу арабському ополченню (джунду). У 810 році вже мав 5-тисячну гвардію-зінджей.

Ібрагім I неподалік від Кайруана заснував свою резиденцію Аль-Абасбійю. Заклав основи державної адміністрації. Водночас при ньому почалися системні напади на візантійські володіння в Італії, насамперед на Сицилію та Сардинію.

Помер у 812 року. Трон успадкував його старший син Абдаллах I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Marçais, G. & Schacht, J. (1960). «Ag̲h̲labids or Banu 'l-Ag̲h̲lab». In Gibb, H. A. R.; Kramers, J. H.; Lévi-Provençal, E.; Schacht, J.; Lewis, B. & Pellat, Ch. (eds.). The Encyclopaedia of Islam, New Edition, Volume I: A–B. Leiden: E. J. Brill. pp. 247—250
  • Mohamed Talbi, L'Émirat aghlabide (184/800-296/909): historique politique, Paris, Adrien Maisonneuve, 1966
  • Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. Herausgegeben von Heinz Halm. 4. überarbeitete und erweiterte Auflage. C. H. Beck, München 2001, ISBN 3-406-47486-1 (Beck's historische Bibliothek).