Ібіс сивоперий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібіс сивоперий
SL Bundala NP asv2020-01 img03.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Рід: Ібіс (Threskiornis)
Вид: Ібіс сивоперий
Threskiornis melanocephalus
(Latham, 1790)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Threskiornis melanocephalus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Threskiornis melanocephalus
EOL logo.svg EOL: 1049648
ITIS logo.svg ITIS: 174944
IUCN logo.svg МСОП: 144746
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 425371

Ібіс сивоперий[1] (Threskiornis melanocephalus) — птах з родини ібісових.

Опис[ред. | ред. код]

Ібіс сивоперий довжиною приблизно від 50 до 90 см, самці трохи більше ніж самки. Дзьоб довгий, тонкий і зігнутий вниз. Оперення повністю забарвлені в білий колір. Передня частина шиї, а також голова не мають пір'я, на цих місцях видно чорна шкіра. Обидві статі мають однакове забарвлення оперення.

Поширення[ред. | ред. код]

Цей вид поширений в Індії, Пакистані, Бірмі і Таїланді, відомі зальоти в південне Примор'я. Його найближчі родичі — це священний та Threskiornis molucca. Птахи живуть переважно поблизу водойм.

Розмноження[ред. | ред. код]

Ібіс сивоперий гніздиться у колоніях, частково з іншими видами ібісів. Гніздо знаходиться на землі, в підліску або на деревах. Самка відкладає від 2 до 4 яєць, які висиджує приблизно 21 день. При годуванні пташеня неодноразово хапає своїм дзьобом за дзьоб батьківської особини, після чого та відригує зміст глотки пташеняті. Молоді птахи стають самостійними приблизно через 5—6 тижнів.

Живлення[ред. | ред. код]

Своїм довгим дзьобом ібіс риється в землі або осадових породах у пошуках комах, раків та інших дрібних тварин. Принагідно маленькі гризуни або рептилії також можуть стати його здобиччю.

Інше[ред. | ред. код]

Зграї птахів літають переважно лінійним або клиноподібним ладом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література[ред. | ред. код]