Івайло Петков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Івайло Петков
Ivaylo Petkov .JPG
Особові дані
Повне ім'я Івайло Руменов Петков
Народження 24 березня 1976(1976-03-24) (43 роки)
  Болгарія
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993–1994 Болгарія «Чавдар» 19 (1)
1995–1997 Болгарія «Спартак» (Плевен) 29 (2)
1997–1998 Болгарія «Літекс» 27 (3)
1998–2003 Туреччина «Істанбулспор» 160 (7)
2003–2004 Туреччина «Фенербахче» 16 (0)
2004–2005 Росія «Кубань» 43 (2)
2005–2007 Туреччина «Анкарагюджю» 44 (2)
2007–2008 Росія «Кубань» 47 (10)
2008–2011 Болгарія «Літекс» 28 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–2009 Болгарія Болгарія 63 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Івайло Петков (болг. Ивайло Петков, нар. 24 березня 1976) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Істанбулспор», «Фенербахче» та «Анкарагюджю», а також національну збірну Болгарії.

Дворазовий чемпіон Болгарії. Володар Кубка Болгарії. Чемпіон Туреччини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Професіональну кар'єру розпочав у 1993 році в клубі «Чавдар» з міста Бяла Слатина, за який зіграв 19 матчів і забив 1 м'яч. У 1995 році перейшов в «Спартак» з Плевена, зіграв за нього 29 матчів і забив 2 м'ячі. У 1997 році перейшов в «Литекс», за який зіграв 27 матчів, забив 3 м'ячі і став разом з командою чемпіоном Болгарії в 1998 році, після чого, в тому ж році, перейшов в турецький «Істанбулспор», за який зіграв 160 матчів і забив 7 м'ячів.

У 2003 році перейшов в «Фенербахче», за який зіграв 19 матчів, забив 1 м'яч і став у складі клубу чемпіоном Туреччини в 2004 році, а влітку того ж року перейшов в «Кубань», за яку зіграв 43 матчі, забив 2 м'ячі і був лідером команди. В кінці 2005 року перейшов в «Анкарагюджю», за який зіграв 44 матчі і забив 2 м'ячі. Граючи у складі «Анкарагюджю» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Влітку 2007 року повернувся в «Кубань». На початку 2008 року був обраний капітаном команди, а в матчі 3-го туру чемпіонату Росії з футболу 2008 року в Першому дивізіоні зі «Спортакадемклубом» (3:0) став автором 1000-го гола «Кубані», забитого у ворота суперників, в російської історії клубу[1]. Однак, 13 грудня 2008 року за рішенням керівництва «Кубані» Івайло був звільнений з команди[2] всупереч своєму бажанню[3].

Наприкінці грудня 2008 року з'явилася інформація, що Івайло перейшов на правах вільного агента в клуб «Черно море» з Варни, з яким підписав контракт, розрахований на півтора року[4], однак 30 грудня стало відомо, що Івайло відмовився від пропозиції «Чорно Море» й віддав перевагу контракту з клубом «Литекс» з Ловеча, за який він уже виступав раніше[5]. Захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2011 році. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Болгарії.

Клубна статистика[ред. | ред. код]

(Станом на 11 червня 2011 року)
Клуб Сезон Ліга Кубок Континен. Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Істанбулспор 1998–99 31 2 4 1 - - 35 3
1999–00 31 0 2 0 - - 33 0
2000–01 29 2 3 0 - - 32 2
2001–02 32 2 3 0 - - 35 2
2002–03 33 1 1 0 - - 34 1
2003–04 4 0 0 0 - - 4 0
ЗАГАЛОМ 160 7 13 1 0 0 173 8
Фенербахче 2003–04 16 0 2 1 0 0 18 1
ЗАГАЛОМ 16 0 2 1 0 0 18 1
Літекс 2008–09 7 0 3 0 - - 10 0
2009–10 15 1 0 0 2 0 17 1
2010–11 5 1 1 0 4 0 10 1
Загалом 27 2 4 0 6 0 37 2

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

6 листопада 1996 року дебютував у складі національної збірної Болгарії в товариському матчі проти Саудівської Аравії[6]. 18 серпня 1999 році відзначився дебютним голом в складі болгарської збірної, ударом з 28 метрів в товариському матчі ворота збірної України[7]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 63 матчі, забивши 3 голи.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії.

Голи за збірну[ред. | ред. код]

У таблиці голи та рахунок збірної Болгарії знаходяться на першому місці
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 18 серпня 1999 Стадіон імені Валерія Лобановського, Київ, Україна Україна Україна 1–1 1–1 Товариський
2. 10 жовтня 1999 Лазур, Бургас, Болгарія Люксембург Люксембург 2–0 3–0 кв. ЄВРО 2000
3. 29 березня 2000 Георгі Аспарухов, Софія, Болгарія Білорусь Білорусь 3–1 4–1 Товариський

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івайло Петков