Іваненко Оксана Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксана Дмитрівна Іваненко
Oksana Ivanenko.jpg
При народженні Іваненко Оксана Дмитрівна
Народження 31 березня (13 квітня) 1906(1906-04-13)
  Полтава
Смерть 17 грудня 1997(1997-12-17) (91 рік)
  Київ
Поховання Байкове кладовище
Національність українка
Громадянство СРСР СРСР
Мова творів українська
Рід діяльності письменниця
Роки активності: 1930-1996
Напрямок дитяча література
Жанр повість
Magnum opus: «Завжди в житті»
Нагороди та премії
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»
Орден «Знак Пошани»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1986

Окса́на Дми́трівна Іване́нко (* 31 березня (13 квітня) 1906(19060413), Полтава — †17 грудня 1997, Київ) — українська дитяча письменниця та перекладачка. Мати дитячої письменниці Валерії Іваненко.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві.

Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

Зі спогадів Оксани Іваненко:

"Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...Псувала на своє безліч паперу...і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався "Гриб". Мій журнал, правда, після кількох номерів "прогорів"... Але я продовжувала писати нескінченні повісті." Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 19321939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 19471951 роках — у журналі «Барвінок». У 19391957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті.

Померла в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

Творчість[ред.ред. код]

Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:

  • «Майка та жабка» (1930);
  • «Дитячий садок» (1931);
  • «Черевички» (1933);
  • «Лісові казки» (1934);
  • «Великі очі» (1936);
  • «Джмелик» (1937);
  • «Три бажання» (1940);
  • «Куди літав журавлик» (1947);
  • «Казки» (1958).

Авторка повістей:

  • «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
  • «Рідні діти» (1951);
  • «Богдан Хмельницький» (1954);
  • «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

Казки братів Грімм — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984–1994).

Нагороди[ред.ред. код]

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.[1]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]