Іване Мерабішвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іване Мерабішвілі
ვანო მერაბიშვილი
Іване Мерабішвілі
Іване Мерабішвілі
Прапор
Прапор
Помічник Президента Грузії з питань національної безпеки — Секретар Ради Національної безпеки Грузії
26 січня — 7 червня 2004
Президент: Міхеіл Саакашвілі
Наступник: Гела Бежуашвілі
Прапор
Прапор
Міністр державної безпеки Грузії
7 червня — 18 грудня 2004
Прем'єр-міністр: Зураб Жванія
Попередник: Зураб Адеїшвілі
Наступник: посаду скасовано
Прапор
Прапор
9-й Міністр поліції та громадського порядку Грузії
18 грудня 2004 — 4 липня 2012
Прем'єр-міністр: Зураб ЖваніяМіхеіл Саакашвілі (в. о.)Зураб НогаїделіГіоргі Барамідзе (в. о.)Ладо ГургенідзеГрігол МгалоблішвіліНіколоз Гілаурі
Попередник: Іраклій Окруашвілі
Наступник: Бачо Ахалая
Прапор
Прапор
12-й Прем'єр-міністр Грузії
4 липня — 25 жовтня 2012
Президент: Міхеіл Саакашвілі
Попередник: Ніколоз Гілаурі
Наступник: Бідзіна Іванішвілі
 
Народження: 15 квітня 1968(1968-04-15) (55 років)
Уде, Адіґенський район, Грузинська РСР, СРСР
Національність: грузин
Країна: СРСР СРСРГрузія Грузія
Освіта: Грузинський технічний університет
Партія: Союз громадян Грузії[ka]Єдиний національний рух
Шлюб: Тако Мерабішвілі
Діти: двоє дітей
Автограф:
Нагороди:
Орден Перемоги імені Святого Георгія
Орден Перемоги імені Святого Георгія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іване (Вано) Мерабішвілі (груз. ვანო მერაბიშვილი, русифіковане — Іване Сергійович Мерабішвілі, рос. Иване Сергеевич Мерабишвили; нар. 15 квітня 1968(19680415), с. Уде, Адіґенський район, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний і політичний діяч. Був депутатом парламенту Грузії, учасник Трояндової революції. Відомий реформуванням Міністерства внутрішніх справ Грузії.

Після революції був призначений помічником Президента Грузії, Міхеіла Саакашвілі, з питань національної безпеки — Секретарем Ради Національної безпеки Грузії (у 2004 році), а також міністром державної безпеки Грузії (у 2004 році) та міністром поліції та громадського порядку Грузії (у 2004—2012 роках). У 2012 році перебував на посаді прем'єр-міністр Грузії. Впродовж 2013—2020 років був ув'язнений за звинуваченнями у корупції.

Нагороджений державним орденом Перемоги імені Святого Георгія.

Біографія[ред. | ред. код]

Іване Мерабішвілі народився 15 квітня 1968 року у селі Уде, що на той час входило до складу Адіґенського району Грузинської РСР СРСР (нині — Адіґенський муніципалітет краю Самцхе-Джавахеті). У 1992 році закінчив гірничотехнічний факультет Грузинського технічного університету. 1992—1995 — працював у політехнічному університеті і аграрному університеті, займав посади лаборанта, старшого лаборанта, асистента і молодшого наукового співробітника.

Політична кар'єра:

  • 1995 — голова Товариства захисту прав землевласників.
  • 1999 — обраний депутатом парламенту Грузії
  • 2000 — обіймав посаду голови парламентського комітету з економічної політики і реформ.
  • 2002 — генеральний секретар Національної партії Грузії.
  • 26 січня — 7 червня 2004 — обіймав посади помічника президента Грузії з питань національної безпеки та секретаря Ради національної безпеки.
  • 7 червня — 18 грудня 2004 — обіймав посаду міністра державної безпеки.
  • 18 грудня 2004 — призначений на посаду глави нового міністерства поліції та громадського порядку (міністра внутрішніх справ) Грузії.
  • 4 липня — 25 жовтня 2012 — прем'єр-міністр Грузії.

У ході грузинських реформ він як міністр внутрішніх справ лише за один день звільнив із ДАІ 14 тисяч поліцейських.

Після того, як Єдиний Національний Рух був усунутий від влади (жовтень 2012), заарештований за підозрою в корупції.

17 лютого 2014 року Кутаїський міський суд засудив Вано Мерабішвілі, звинуваченого у перевищенні службових повноважень, підкупі виборців і розтраті державних коштів, до 5 років ув'язнення[1].

Відбувши покарання майже сім років, Мерабішвілі вийшов на волю 20 лютого 2020 року.[2]

Нагороджені та почесні звання[ред. | ред. код]

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тиждень, 17.02.2014. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014. 
  2. Ex-Interior Minister Merabishvili leaves prison, vows 'end of current gov't'. agenda.ge. 20 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]