Іванківці (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванківці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Семенівська сільська громада
Основні дані
Засноване до 1921 р.
Населення 683
Площа 2,106 км²
Густота населення 324,31 осіб/км²
Поштовий індекс 13371
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°51′18″ пн. ш. 28°40′14″ сх. д. / 49.85500° пн. ш. 28.67056° сх. д. / 49.85500; 28.67056Координати: 49°51′18″ пн. ш. 28°40′14″ сх. д. / 49.85500° пн. ш. 28.67056° сх. д. / 49.85500; 28.67056
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради вул. Стадіонна, 1, с. Іванківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13371
Карта
Іванківці. Карта розташування: Україна
Іванківці
Іванківці
Іванківці. Карта розташування: Житомирська область
Іванківці
Іванківці
Мапа
Мапа

Іва́нківці — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 683 особи.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Безіменна, права притока  Гнилоп'яті.

На південно-східній стороні від села бере початок річка Безіменна.

Історія[ред. | ред. код]

У 19321933 роках село постраждало від Голодомору. Тоді у Іванківцях голодувала 41 сім'я. Приблизно половина голодуючих були колгоспниками[1].

До 2011 року в селі існував комплекс маєтку Марцелія Журовського, збудований приблизно в 1820-х роках. Комплекс не було взято під охорону як пам'ятку архітектури і в наслідку він зазнав непоправних руйнувань[2].

До 7 вересня 2016 року — адміністративний центр Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 907 осіб, з яких 385 чоловіків та 522 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 684 особи.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 97,36 %
російська 2,20 %
болгарська 0,44 %

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 20.
  2. Дмитро Антонюк «Знищена унікальна пам'ятка. Фото» // «Українська правда. Життя», 20 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 20 грудня 2011.
  3. Іванковецька сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 21 листопада 2020.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Посилання[ред. | ред. код]