Іванов Ігор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Михайлович Іванов
Народження 26 червня 1928(1928-06-26)Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть 8 серпня 1980(1980-08-08) (52 роки)Київ, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність архітектор
Звання
Заслужений архітектор Української РСР

І́гор Миха́йлович Іванов (26 червня 1928(1928-06-26), Київ, СРСР — 8 серпня 1980(1980-08-08), Київ, СРСР) — український радянський архітектор, заслужений архітектор УРСР (1973), член-кореспондент АМ СРСР (1979). Головний архітектор Києва (19741980)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1928 у Києві.

У 1955 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Вчився у Йосипа Каракіса.

У 19591963 — керував відділом Національного державного інституту експериментального проектування Академії будівництва та архітектури УРСР.

Помер 8 серпня 1980 у Києві.

Творчість[ред. | ред. код]

  • Готель «Чорне море» (Одеса, 1972)
  • Готель «Київ» (Київ, 1973)
  • Готель «Інтурист» (Харків, 1978)
  • Медичний інститут (Кишинів, 1976)
  • Реконструкція площі Жовтневої революції (1976; у співавторстві)
  • Житловий район Оболонь (з 1977; у співавторстві)
  • Державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-45 років (з 1974; у співавторстві)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Главные архитекторы Киева: кто следующий?. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 30 квітень 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]