Міла Іванцова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міла Іванцова
Міла Іванцова, листопад 2011
Псевдонім Міла Іванцова
Народилася 27 листопада 1960(1960-11-27) (63 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, педагог, перекладач, журналіст
Сфера роботи література[1], переклад[1] і журналістика[1]
Мова творів українська, російська
Нагороди
Золотий письменник України
Золотий письменник України
Премії «Коронація слова»
Сайт: ivantsova.com.ua

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іванцо́ва Людми́ла Петрі́вна (нар. 27 листопада 1960) — українська письменниця, перекладач, журналіст та педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

За освітою викладач французької та російської мов (закінчила Київський педагогічний інститут, нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму Федерації Профспілок України. Пізніше створила власні курси іноземних мов, потім круто змінила своє життя, зайнявшись нерухомістю, дизайном інтер'єрів, фотографією, а зрештою — літературною творчістю. Вона — авторка оповідань, повістей, статей та віршів, опублікованих в літературних журналах України, Росії, Естонії, Німеччини, Ізраїлю та Нової Зеландії, а також авторка 8 романів, які видано українською та російською мовами. Останні роки займається професійною літературною та громадською діяльністю, перекладами художньої літератури з французької мови.

В лютому 2013 за рейтингом журналу «Фокус» посіла четверте місце серед 30 найуспішніших письменників України.

Організаторка всеукраїнського соціального благодійного проекту «100 книжок для сільської бібліотеки», метою якого є наповнення сільських бібліотек сучасною українською та зарубіжною літературою.

Захоплення[ред. | ред. код]

Полюбляє саджати дерева та квіти, збирає колекцію старовинних чавунних прасок, полюбляє хенд-мейд.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Міла Іванцова на Книжковому Арсеналі 2021

Участь в антологіях:

Перевидання:

Публікації в літературних журналах[ред. | ред. код]

  • 2003, 2004 — Естонія, Таллінн, журнал «Скрепка»;
  • 2007 — Німеччина, журнал «EDITA»;
  • 2007 — Росія, Гатчина, збірка сучасної літератури «Отражение»;
  • 2007, 2008 — Київ, журнал «Золотой век»;
  • 2007 — Київ, журнал «Золота доба»;
  • 2007 — Нова Зеландія, журнал «Наша гавань»;
  • 2008 — Київ, журнал «С тобой»;
  • 2008, 2009 — Ізраїль, журнал «Новый дом»;
  • 2009 — Німеччина, журнал «Edita».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Золоті письменники України. Нагороджені. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012.

Посилання[ред. | ред. код]