Іваньковська ГЕС
Іваньковська ГЕС | |
---|---|
56°44′11″ пн. ш. 37°07′16″ сх. д. / 56.73638900002777774° пн. ш. 37.12121700002777658° сх. д.Координати: 56°44′11″ пн. ш. 37°07′16″ сх. д. / 56.73638900002777774° пн. ш. 37.12121700002777658° сх. д. | |
Країна | Росія |
Адмінодиниця | Дубна[1] |
Стан | діюча |
Річка | Волга |
Каскад | Волзько-Камський каскад ГЕС |
Початок будівництва | 1932 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 30 МВт |
Середнє річне виробництво | 89 млн кВт·год |
Тип ГЕС | руслово-греблева |
Розрахований напір | 12,5 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | поворотно-лопатеві |
Витрата через турбіни | 350 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2хСВ-800/76-60 |
Потужність гідроагрегатів | 2х14,4 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна, бетонна, водоскидна |
Висота греблі | 22,5; 29,0 м |
Довжина греблі | 350; 216 м |
Шлюз | є |
Власник | Канал імені Москви |
Мапа | |
Іваньковська ГЕС у Вікісховищі |
Іваньковська ГЕС — гідроелектростанція на річці Волга, у місті Дубна на півночі Московської області. Входить у Волзько-Камський каскад ГЕС, належить до системи каналу імені Москви, одна з електростанцій каналу.
Названа на честь селища Іваньково, яке у 1960 році увійшло до складу Дубна. Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля довжиною 350 м і найбільшою висотою 22,5 м;
- земляна дамба довжиною 8 км;
- бетонна водозливна гребля довжиною 216 м і найбільшою висотою 29 м;
- однонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
- будівля ГЕС відкритого типу.
Спорудами ГЕС прокладений автомобільний перехід.
Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 89 млн кВт·год (194 млн кВт·год у 2004 р.). У будівлі ГЕС встановлено 2 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 12,5 м. Напірні споруди ГЕС утворюють велике Іваньковське водосховище площею 327 км², повним і корисним об'ємом 1,12 і 0,81 км³.
ГЕС працює на стоці Волги, що залишився після забору в канал ім. Москви.
У кінці 1941 р.при наближенні німецьких військ обладнання ГЕС було демонтовано і евакуйовано, у травні 1942 р. ГЕС була відновлена та запущена в роботу. Нині обладнання ГЕС модернізується, зокрема, відповідно до інформації, представленої на офіційному сайті ТОВ «СКБ ЕЦМ»[2], у 2007—2008 роках для гідрогенераторів Іваньковської ГЕС була виготовлена нова, сучасна система збудження.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.openarium.ru/poi/16972955/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 16 грудня 2009.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Іваньковська ГЕС. Канал імені Москви. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2014.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іваньковська ГЕС
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2014) |
|