Іваньковська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іваньковська ГЕС
56°44′11″ пн. ш. 37°07′16″ сх. д. / 56.73638900002777774° пн. ш. 37.12121700002777658° сх. д. / 56.73638900002777774; 37.12121700002777658Координати: 56°44′11″ пн. ш. 37°07′16″ сх. д. / 56.73638900002777774° пн. ш. 37.12121700002777658° сх. д. / 56.73638900002777774; 37.12121700002777658
Країна Росія
Адмінодиниця Дубна[1]
Стан діюча
Річка Волга
Каскад Волзько-Камський каскад ГЕС
Початок будівництва 1932
Основні характеристики
Установлена потужність 30  МВт
Середнє річне виробництво 89  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 12,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Витрата через турбіни 350  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2хСВ-800/76-60
Потужність гідроагрегатів 2х14,4  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, бетонна, водоскидна
Висота греблі 22,5; 29,0  м
Довжина греблі 350; 216  м
Шлюз є
Власник Канал імені Москви
Іваньковська ГЕС. Карта розташування: Росія
Іваньковська ГЕС
Іваньковська ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Іваньковська ГЕС у Вікісховищі

Іваньковська ГЕС — гідроелектростанція на річці Волга, у місті Дубна на півночі Московської області. Входить у Волзько-Камський каскад ГЕС, належить до системи каналу імені Москви, одна з електростанцій каналу.

Названа на честь селища Іваньково, яке у 1960 році увійшло до складу Дубна. Склад споруд ГЕС:

  • земляна гребля довжиною 350 м і найбільшою висотою 22,5 м;
  • земляна дамба довжиною 8 км;
  • бетонна водозливна гребля довжиною 216 м і найбільшою висотою 29 м;
  • однонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
  • будівля ГЕС відкритого типу.

Спорудами ГЕС прокладений автомобільний перехід.

Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 89 млн кВт·год (194 млн кВт·год у 2004 р.). У будівлі ГЕС встановлено 2 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 12,5 м. Напірні споруди ГЕС утворюють велике Іваньковське водосховище площею 327 км², повним і корисним об'ємом 1,12 і 0,81 км³.

ГЕС працює на стоці Волги, що залишився після забору в канал ім. Москви.

У кінці 1941 р.при наближенні німецьких військ обладнання ГЕС було демонтовано і евакуйовано, у травні 1942 р. ГЕС була відновлена та запущена в роботу. Нині обладнання ГЕС модернізується, зокрема, відповідно до інформації, представленої на офіційному сайті ТОВ «СКБ ЕЦМ»[2], у 2007—2008 роках для гідрогенераторів Іваньковської ГЕС була виготовлена нова, сучасна система збудження.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.openarium.ru/poi/16972955/
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 16 грудня 2009. 

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]