Іванюш Ірина Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванюш Ірина Ігорівна
доброволець
Загальна інформація
Народження 18 квітня 1990(1990-04-18) (29 років)
Дрогобич
Псевдо «Лютик»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ
Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg
 ДУК
Формування Hospitallers, DUK.png
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іри́на І́горівна Іванюш (народилася 18 квітня 1990[1], Дрогобич) — доброволець, учасниця російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Єдина дитина в сім'ї. Незаміжня. Мама — отримала інвалідність по хворобі серця. Батько працював на автокрановому заводі. Сім'я утримує дідуся й бабусю.

Брала участь у мовних й літературних конкурсах. На 200 балів склала ЗНО з української мови. Здобула філологічну освіту в Дрогобицькому університеті. Допомагала активістам з часу повстання Євромайдану. Вступила до Дніпропетровської медичної академії, і в зв'язку з початком війни з першого курсу пішла добровольцем санінструктором на фронт.

Доброволець, медсестра, учасниця медичного батальйону «Госпітальєри», врятувала життя десятків бійців. 26 травня 2015-го Ірина та ще троє бійців підірвались на міні біля смт. Водяного внаслідок чого втратила обидві ноги і пошкодила око. Втратила 3 літри крові, впала у кому. Проходила лікування у Дніпропетровському госпіталі. Допомогу на лікування також отримувала з людських пожертв. Станом на початок червня 2015-го почала повертатися до життя.

На виборах до Київської міської ради 2015 року балотувалася від Всеукраїнського об'єднання «Свобода». На час виборів була військовослужбовцем, проживала в Дрогобичі Львівської області[1].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначена нагородою

  • 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кандидати до Київської міської ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 21 жовтень 2015. Процитовано 2 серпень 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]