Іванівка (Підволочиська селищна громада)
село Іванівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Підволочиська селищна громада |
Облікова картка | Іванівка |
Основні дані | |
Перша згадка | 1569 рік |
Населення | 1 166 |
Територія | 4.001 км² |
Густота населення | 291.43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47855 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′11″ пн. ш. 26°08′38″ сх. д. / 49.43639° пн. ш. 26.14389° сх. д.Координати: 49°26′11″ пн. ш. 26°08′38″ сх. д. / 49.43639° пн. ш. 26.14389° сх. д. |
Водойми | річка Гниличка |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Підволочиськ |
Відстань до залізничної станції |
12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47855, с.Іванівка, вул.Центральна, 89 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Іва́нівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 центр Іванівської сільської ради.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підволочиської селищної громади.[1]
До Іванівки приєднано хутори Запустя та Озерна. Населення — 1166 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
У селі бере початок річка Гниличка.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше село Іванівка згадується в Теребовельських книгах у 1569 році.
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження».
10 жовтня 2014 року у Тернопільській області оголошено Днем жалоби у зв'язку із загибеллю Андрія Рави та Віктора Пунди під час виконання службових обов'язків у зоні проведення АТО. [2]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церкви Церква Собору Івана Хрестителя (1827; мурована) та святого Юра (2001; мурована), каплички на честь 10-ї річниці незалежності України і приїзду в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ, «фігура» на честь проголошення незалежності України (1992).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1972), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, насипана символічна могила УСС (1991), відновлено могилу воякам УПА (1992).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Іванівці народилися[ред. | ред. код]
- громадські діячі М. Татаринська-Скубова (1880—1952), Г. Шаварин,
- український письменник, науковець Валерій Марценюк (*1949),
- Іван Татаринський (1890—1941) — церковний діяч, священник УГКЦ
- Віктор Пунда (1965—2014) — український військовик, учасник російсько-української війни .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ 10 жовтня на Тернопільщині - День жалоби. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Я. Тхорик. Іванівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 666. — ISBN 966-528-197-6.
- Iwanówka (po rusku Iwaniwka) 1) wś w pow. skałackim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 320. (пол.) — S. 320. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Жалоба: Тернопілля втратило героїв у зоні АТО — Андрія Раву та Віктора Пунду [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
|