Іванівка (село, Первомайський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Громада Врадіївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA48080050130024343
Основні дані
Засноване 1837
Населення 400
Площа 1,046 км²
Густота населення 382,41 осіб/км²
Поштовий індекс 56330
Телефонний код +380 5135
Географічні дані
Географічні координати 47°44′30″ пн. ш. 30°41′37″ сх. д. / 47.74167° пн. ш. 30.69361° сх. д. / 47.74167; 30.69361Координати: 47°44′30″ пн. ш. 30°41′37″ сх. д. / 47.74167° пн. ш. 30.69361° сх. д. / 47.74167; 30.69361
Середня висота
над рівнем моря
65 м
Місцева влада
Адреса ради 56301, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 126
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Миколаївська область
Іванівка
Іванівка
Мапа
Мапа

Іва́нівка — село в Україні, у Врадіївській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Розташоване за 19 км на південний схід від центру громади і залізничної станції Врадіївка. Населення становить 400 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване 1837 року.

У роки Другої світової війни 104 мешканці села брали участь у бойових діях, 68 з них нагороджені урядовими нагородами, 44 — загинули.

В 1951 році в результаті Радянсько-польського обміну ділянками територій на територію села було насильно переселено мешканців сіл Бистре (90 родин) й Лип'я (110 родин) Стрілківського району Дрогобицької області (нині територія Польщі).[1]

За часів Радянської влади в селі містилась виробнича дільниця № 2 колгоспу імені Богдана Хмельницького, за якою було закріплено 1300 га сільськогосподарських угідь.

У 1973 році в селі встановлено пам'ятник на честь мешканців села, які загинули в роки Другої світової війни.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 481 особа, з яких 226 чоловіків та 255 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 401 особа.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 97,75 %
молдовська 1,50 %
російська 0,75 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є неповна середня школа, дитячий садок, медичний пункт, відділення зв'язку, магазин.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Кохановський Олексій Олексійович (1915—1996) — повний кавалер ордена Слави.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 192.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]