Іванівці (Барський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Іванівці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Барський район
Рада/громада Івановецька сільська рада
Код КОАТУУ 0520281801
Облікова картка Іванівці 
Основні дані
Засноване 1456
Населення 1409
Площа 27,876 км²
Густота населення 50,55 осіб/км²
Поштовий індекс 23013
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 49°06′14″ пн. ш. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. / 49.10389; 27.71722Координати: 49°06′14″ пн. ш. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. / 49.10389; 27.71722
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Водойми р. Шевчичка
Відстань до
обласного центру
60 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Васютинці
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 23013, Вінницька обл., Барський р-н, с. Іванівці, вул. Леніна, 10, тел. 33-8-31
Карта
Іванівці is located in Україна
Іванівці
Іванівці
Іванівці is located in Вінницька область
Іванівці
Іванівці

Іва́нівці (пол. Iwanowce[1])  — село в Україні, в Барському районі Вінницької області.

Розташоване за 5 кілометрів від районного центру, за 8 км від залізничної станції Васютинці, 60 км від Вінниці.

Через село проходить шосейна дорога.

Селом протікає річка Шевчичка, в межах села утворює ставок. До другої половини 20 століття була заболоченою.

Під час нападів татари змушені були робити гребельки, щоб подолати заболочену місцевість, ці насипи збереглися.

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки в історичних документах датуються серединою XV століття та пов'язані з майновими правами на поселення Рів (сучасне місто Бар) та навколишні села. В 1456 році польський король Казимир дозволяє воєводі руському Анджею Одровонжу викупити Рів з Ялтушковом, Іванівцями, Кумановом[2] та іншими селами у родичів Стогнєва Рея з Шумська.

1493 року в селі Іванівка нараховувалося 16 хат.

Під час люстрації 1616 року зазначалося, що власниками села були Іванівські-Овсянікові, які за володіння селом несли військову службу при Хмільницькому замку.

У XVI — першій половині XVIII століття село часто зазнавало нападів кримських і ногайських татар — знаходилося поблизу «Кучманського шляху» — відгалуження Чорного шляху, яким татари користувалися для нападів на Поділля та західноукраїнські землі.

Школа в селі заснована 1869 року.

З 1923 року село входить до складу Барського району.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 10 осіб[3].

Згідно перепису УРСР 1970-х років, в селі проживало 1732 людей.

На території села розміщувався господарський центр колгоспу, господарство мало в користуванні 2446 гектарів землі, з них 1800 орної. В колгоспі вирощували зернові культури та цукрові буряки, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

В селі працювали бібліотека, клуб, восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій.

Виходила колгоспна багатотиражна газета.

Пам'ятник 136 воїнам -односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
Братська могила більше 3 тисячам жертв фашизму

Населення[ред.ред. код]

В 2011 році у селі проживало 1423 людей.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Станом на осінь 2013 року функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини, працює загальноосвітня школа 1-2 ступенів, в 2013–2014 роках навчається 103 учні.

Релігія[ред.ред. код]

В селі існує храм Введення Пресвятої Богородиці, понад 30 років його настоятелем служить митрофорний протоієрей Криванич Георгій Михайлович, нагороджений 16-ма церковними нагородами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття Iwanowce (2) у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
  2. F.Kiryk. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978.— t. ХХІІІ/3, zeszyt 98.— s. 543. (пол.)
  3. Голод 1921–1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4

Література[ред.ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область.— С. 135.
  • Пазюк В. Слово про школу.

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.