Іван Аргіропул
| Іван Аргіропул | |
|---|---|
| грец. Ιωάννης Αργυρόπουλος | |
.jpg) | |
| Народився |
1415[1][2][…] або 1416[4][5][6] Константинополь, Візантійська імперія[1] |
| Помер |
26 червня 1487[1] Рим, Папська держава[1] або Флоренція[7] |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | письменник, філософ, педагог, філолог |
| Галузь | modern Greek philosophyd[7], перекладацтво[d][7], language teachingd[7], грецька[7], Greek philologyd[7], риторика[7] і богослів'я[7] |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Науковий керівник | Віссаріон Нікейський[8] |
| Вчителі | Пліфон, Joseph Bryenniosd і Іван Хортасменd |
| Відомі учні | Лоренцо Медічі, Марсіліо Фічіно, Жак Лефевр д'Етапль, Donato Acciaiolid, Костянтин Ласкаріс, Pietro de' Medicid і Леонардо да Вінчі[9] |
| Знання мов | середньогрецька, латина[7] і давньогрецька[7] |
| Заклад | Флорентійський університет і Падуанський університет |
| Посада | давньоримський сенатор[d] |
| Конфесія | католицька церква |
Іван Аргіропул (грец. 'Αργυροπουλος; 1415 — 26 червня 1487) — візантійський учений, відомий заслугами з відновлення грецької літератури в Італії.
Народився в Константинополі, де вивчав філософію й богослов'я, у віці 24 роки прибув до Італії, де продовжив навчання в Падуанській гімназії на кошти кардинала Віссаріона. У Римі відкрив школу з коментування давньогрецьких авторів. Повернувся в Константинополь незадовго до захоплення турками (1453 р.), потім утік в Італію. У 1456 Козімо Медічі запросив його вчителем філософії у Флоренцію й доручив виховання сина П'єтро й онука Лоренцо. Професор Флорентійської академії (1477—1481). Коли у Флоренції з'явилася чума, у 1481 Аргіропул переїхав до Рима й продовжував викладати до кінця життя.
З його школи вийшли відомі вчені: Палла Строцці, Поліціано і Йоганн Рейхлін. Він залишив кілька латинських перекладів творів Арістотеля (1518—1520), коментар на його етику і політику та кілька брошур богословського змісту (1541).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #100948375 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- ↑ http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Argyropoulos%20Iohannes
- ↑ Istituto centrale per il catalogo unico EDIT 16: censimento nazionale delle edizioni italiane del XVI secolo — Roma: ICCU, 2000.
- ↑ а б в г д е ж и к л Czech National Authority Database
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Джерела[ред. | ред. код]
- Аргиропуло Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
