Іван Аргіропул
| Іван Аргіропул | |
|---|---|
грец. Ιωάννης Αργυρόπουλος  | |
.jpg) | |
| Народився | 1415[1][3][…] або 1416[5][6][7] Константинополь, Східна Римська імперія[1][2] або Стамбул, Східна Римська імперія[8] |
| Помер | 26 червня 1487[1][2], 1486[2] або 1480[2] Рим, Папська держава[1][2] або Флоренція, Флорентійська республіка[8] |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Діяльність | письменник, філософ, педагог, філолог, школяр, clergyman |
| Галузь | modern Greek philosophyd[8], перекладацтво[d][8], навчання мовиd[8], грецька[8], Greek philologyd[8], риторика[8] і богослів'я[8] |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Науковий керівник | Віссаріон Нікейський[9] |
| Вчителі | Пліфон, Йосип Бриєннійd і Іван Хортасменd |
| Відомі учні | Лоренцо Медічі, Марсіліо Фічіно, Жак Лефевр д'Етапль, Donato Acciaiolid, Костянтин Ласкаріс, Pietro de' Medicid і Леонардо да Вінчі[9] |
| Знання мов | середньогрецька, латина[8][10] і давньогрецька[8] |
| Заклад | Флорентійський університет, Падуанський університет і Florentine Studiumd[11] |
| Конфесія | католицька церква |
Іван Аргіропул (грец. 'Αργυροπουλος; 1415 — 26 червня 1487) — візантійський учений, відомий заслугами з відновлення грецької літератури в Італії.
Народився в Константинополі, де вивчав філософію й богослов'я, у віці 24 роки прибув до Італії, де продовжив навчання в Падуанській гімназії на кошти кардинала Віссаріона. У Римі відкрив школу з коментування давньогрецьких авторів. Повернувся в Константинополь незадовго до захоплення турками (1453 р.), потім утік в Італію. У 1456 Козімо Медічі запросив його вчителем філософії у Флоренцію й доручив виховання сина П'єтро й онука Лоренцо. Професор Флорентійської академії (1477—1481). Коли у Флоренції з'явилася чума, у 1481 Аргіропул переїхав до Рима й продовжував викладати до кінця життя.
З його школи вийшли відомі вчені: Палла Строцці, Поліціано і Йоганн Рейхлін. Він залишив кілька латинських перекладів творів Арістотеля (1518—1520), коментар на його етику і політику та кілька брошур богословського змісту (1541).
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #100948375 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и Λεξικό Νεοελληνικής Λογοτεχνίας: Πρόσωπα, Έργα, Ρεύµατα, Όροι — Αθήνα: 2007. — С. 174. — ISBN 978-960-16-2237-8
- ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- ↑ http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Argyropoulos%20Iohannes
- ↑ Istituto centrale per il catalogo unico EDIT 16: censimento nazionale delle edizioni italiane del XVI secolo — Roma: ICCU, 2000.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://enlightenedmedialities.wikibase.cloud/wiki/Item:Q202
- Аргиропуло Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
