Іван Блох (лікар)
| Іван Блох | |
|---|---|
 | |
| Псевдоніми | Eugen Dühren[1][2], Gehrard von Welsenburg[1], Albert Hagen[2], Gerhard Welsenburg[2] |
| Народився |
8 квітня 1872[3][1][…] або 1872[2] Дельменгорст, Велике герцогство Ольденбург, Німецька імперія[3] |
| Помер |
19 листопада 1922[3][1][5] або 1922[2] Берлін, Німецька імперія[3] |
| Поховання | Єврейське кладовище Васензе |
| Місце проживання | Берлін |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія[1] |
| Діяльність | сексолог, дерматолог, венеролог |
| Alma mater |
Боннський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла JMU |
| Галузь | сексологія, творче та професійне письмоd[2], література[2] і медицина[2] |
| Членство | Schopenhauer Societyd |
 Іван Блох у Вікісховищі | |
Іван Блох (нім. Iwan Bloch, псевдоніми Євген Дюрен, Альберт Гаґен, Феріфантор, Ґергард фон Вельзенбурґ; 1872—1922) — німецький лікар, дерматолог, венеролог і сексолог. Один із засновників сексології. Прихильник євгеніки.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив із єврейської сім'ї. Його батько Луїс Блох (1846—1892) торговець худобою, походив із Бассума; мати — Роза Лізетта Мейєр (1845—1921).
Медицину вивчав в університетах Бонна, Гейдельберга, Берліна (1896)[6].
У 1907 році в монографії «Сексуальне життя нашого часу в його відносинах до сучасної культури» (нім. Das Sexualleben unserer Zeit in seinen Beziehungen zur modernen Kultur) Блох ввів поняття сексологія. У передмові до цієї книги він визначає сексологію як міждисциплінарну науку і пише, що «чисто медичний погляд на статеве життя, хоча він завжди був ядром сексології, недостатній для розуміння багатогранних сексуальних відносин з усіма сферами людського життя. Щоб оцінити все значення любові в житті людини і суспільства, а також її значення для культурного розвитку людства, вони повинні увійти в науку про людину в цілому, увібравши в себе і об'єднавши навколо себе всі інші науки, загальну біологію, антропологію і етнологію, філософію і психологію, медицину, історію літератури і культури в усьому їх обсязі.».[7][8]
У 1910 році разом з Магнусом Гіршфельдом і Альбертом Ейленбургом проголосив створення синтетичної «науки про поле» (нім. Sexualwissenschaft).
У 1913 році сприяв організації «Медичного товариства із сексології та євгеніки».
У 1914 році спільно з Ейленбургом організував видання сексологічного журналу «Сексологія і євгеніка».
Блох писав також під псевдонімами (Євген Дюрен, Альберт Гаґен, Феріфантор, Ґергард фон Вельзенбурґ) історії моралі й наукові твори про сексуальність.
Відгуки[ред. | ред. код]
У 1905 році в «Трьох нарисах із теорії сексуальності» Зиґмунд Фройд відзначав, що дослідження Блоха були спрямовані на антропологічне вивчення теорії сексуальності, а гомосексуальність до нього досліджувалася як патологія.[9]
Деякі твори[ред. | ред. код]
- Anthropological Studies on the Strange Sexual Practices of All Races and All Ages (2001, Reprint der englischen Ausgabe von 1933)
- Beiträge zur Aetiologie der Psychopathia sexualis Vorrede Albert Eulenburg (1902)
- Englische Sittengeschichte (früher: Das Geschlechtsleben in England) (zwei Bände, 1912, als Dühren)
- Der Fetischismus (1903, als Veriphantor)
- Irrungen menschlicher Liebe (o. J., als Veriphantor)
- Der Marquis de Sade und seine Zeit. Ein Beitrag zur Cultur- und Sittengeschichte des 18. Jahrhunderts. Mit besonderer Beziehung auf die Lehre von der Psychopathia Sexualis 1900 als Dühren. -1. Aufl. Barsdorf, Berlin 1900; Max von Harrwitz, Berlin 1904; 5. Aufl. Barsdorf, Berlin 1915 (Reihe: Studien zur Geschichte des menschlichen Geschlechtslebens Bd. 1.). Inges. 7 Aufl. zu Lebzeiten. Zuletzt 1978: Heyne, München ISBN 3-453-50124-1
- in Engl. (Auszüge): Marquis de Sade. His life and his works Übers. James Bruce. Castle / Book Sales, NY 1948 (128 S.). Weitere Übers. ins Frz. und Span.
- Neue Forschungen über den Marquis de Sade und seine Zeit . Mit besonderer Berücksichtigung der Sexualphilosophie de Sade's auf Grund des neuentdeckten Original -Manuskriptes seines Hauptwerkes (als Dühren); Nachdruck 1965; wieder VDM Verlag Dr. Müller, Saarbrücken 2007
- Die Prostitution (Band 1, 1912; der 2. Band erschien posthum 1925)
- Rétif-Bibliothek. Verzeichnis der französischen und deutschen Ausgaben und Schriften von und über Nicolas Edme Restif de la Bretonne (1906, ud Pseudonym Eugen Dühren)
- Rétif de la Bretonne. Der Mensch, der Schriftsteller, der Reformator (1906, gleiches Pseud.)
- Das Sexualleben unserer Zeit in seinen Beziehungen zur modernen Kultur (1907, das grundlegende Werk erlebte in der Folgezeit mehrere Auflagen.)
- Die sexuelle Osphresiologie (1906, als Albert Hagen)
- Der Ursprung der Syphilis . Eine medizinische und kulturgeschichtliche Untersuchung (1901)
- Das Versehen der Frauen in Vergangenheit und Gegenwart und die Anschauungen der Aerzte, Naturforscher und Philosophen darüber (1899, als Gerhard von Welsenburg)
- Projekt Gutenberg-DE : Bibliothek der Sexualwissenschaft 36 Klassiker als Faksimile auf DVD. Hille & Partner ISBN 978-3-86511-524-9
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #104851678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Бруенок А. В. Блох, Иван // Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ Bloch I., (1906) Das Sexualleben unserer Zeit in seinen Beziehungen zur modernen Kultur. Marcus Verlagsbuchhandlung, Berlin.
Transl. eng. (1909) The Sexual Life of Our Time in Its Relations to Modern Civilization. Rebman, London. - ↑ Bloch I. (1908) The Sexual Life of our Time in its Relations to Modern Civilization; translated by M. Eden Paul. New York: Allied Book Co.
- ↑ «Во взгляде на инверсию патологическая точка зрения отделена от антропологической. Это изменение является заслугой И Блоха (Beitrdge zur Atiologie der Psychopathia sexuahs, 2 части, 1902—1903), который энергично подчеркнул факт распространения инверсии в древних культурах» Три очерка по теории сексуальности [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Зигмунд Фрейд Очерки по психологии сексуальности; перевод М. В. Вульфа ; с пред[исл]. Ив. Дм. Ермакова. — [Переизд.]. — М. : МЦ «Система» при МК ВЛКСМ, 1990. — 175, [1] с.
Література[ред. | ред. код]
- Wolfgang Büsing: "Ido Wolff und seine Sippe. Ein berühmter Wundarzt des 17. Jahrhunderts aus Oldenburg "in: his: Glück, Heil und Segen angewünschet. Familiengeschichtliche und heimatkundliche Beiträge aus dem Oldenburgischen Oldenburg: Heinz Holzberg, 1988 ISBN 3-87358-305-4 ; pp. 43-51
- Günther Grau: Iwan Bloch. Hautarzt — Medizinhistoriker — Sexualforscher, Berlin: Hentrich & Hentrich Verlag, 2007 ISBN 978-3-938485-41-5
- Erwin J. Haeberle: «Iwan Bloch (1872—1922)» in: «Meinetwegen ist die Welt erschaffen». Das intellektuelle Vermächtnis des deutschsprachigen Judentums. 58 Portraits, Frankfurt: Campus, 1997; pp. 165-172
- Volkmar Sigusch: Geschichte der Sexualwissenschaft, Frankfurt / M., New York: Campus, 2008 ISBN 978-3-593-38575-4 ; pp. 52-80, 285—307, 597—599
- Volkmar Sigusch & Günter Grau (eds.): Personenlexikon der Sexualforschung, Frankfurt / M., New York: Campus 2009 ISBN 978-3-593-39049-9 ; pp. 52-61
- White MJ «The legacy of Iwan Bloch (1872—1922)» // New Zealand Psychologist . — 1 972. — Vol. 1. — Issue 1.
|
