Бушко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Бушко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Бушко
Іван Іванович Бушко
Іван Іванович Бушко
Народний депутат України від виборчого округу № 73Україна
12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
1-ий заступник голови Закарпатської ОДАУкраїна
20 квітня 2010 — 12 грудня 2012
Попередник Іван Балога
Наступник Ігор Свищо
Народився 10 березня 1969(1969-03-10) (55 років)
м. Виноградів, Закарпатська область
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Політична партія Партія регіонів

Іван Іванович Бушко́[1] (нар. 10 березня 1969, м. Виноградів Закарпатської області) — український політик, народний депутат України VII скликання, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна». Президент футбольного клубу «Севлюш» Виноградів до 2015 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Середню освіту здобув у Виноградові – в ЗОШ №2. У 2005 році закінчив Закарпатський державний університет. Спеціальність – «облік і аудит».

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1986 — 1987 — робітник виноградівської бригади, водій автопарку колгоспу ім. «8 Березня» Закарпатської області в м. Виноградів.
  • 1987 — 1989 — строкова служба у лавах Радянської Армії у м. Самбір Львівської області.
  • 1989 — 1991 — робітник на заводі "Електрон"
  • 1993 — 1994 — товарознавець акціонерного промислово-комерційного підприємства "Закарпаття"
  • 1994 — 1997 — заступник директора акціонерного промислово-комерційного підприємства "Закарпаття"
  • 1997 — 2010 — приватний підприємець.
  • 2015 — по сьогодні — генеральний директор ТОВ "Perlux-Україна".

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У квітні 2010 року став першим заступником голови Закарпатської облдержадміністрації, куруючи питання капітального будівництва, управління майном та приватизації, промислової політики та розвитку інфраструктури, регіонального розвитку, містобудування та архітектури, енергетики, транспорту і зв'язку, надзвичайних ситуацій, та радником голови ОДА.

Обирався депутатом Виноградівської міської ради третього скликання та депутатом Закарпатської обласної ради четвертого, п'ятого та шостого скликань. В облраді п'ятого скликання очолював фракцію Партії регіонів.

Іван Бушко взяв участь у виборах до Верховної Ради України у жовтні 2012 як кандидат від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 73 і здобув перемогу. У зв'язку з переходом на роботу до парламенту припинив діяльність як перший заступник голови ОДА. 12 грудня 2012 року отримав мандат народного депутата України. Член комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.[2]. Голова міжфракційної депутатської групи «Закарпаття».

Будучи народним депутатом України також ініціював законодавчі зміни у сфері сільського туризму [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.], зміни до Конституції, з метою впровадження в Україні подвійного громадянства [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.], а також зміни щодо збільшення строку перебування в Україні автомобілів із іноземними  номерами [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.].

20 лютого 2014 року написав заяву на вихід із лав Партії регіонів, через непогодження із курсом тодішньої влади, яка вела до громадянської війни і розпаду держави.

Строк депутатських повноважень припинився 27 листопада 2014 року, у день прийняття присяги народними депутатами VIII скликання.

Громадська діяльність і русинство[ред. | ред. код]

У ЗМІ з'являлася інформація про те, що, у часи свого депутатства, Іван Бушко виступав проти підписання угоди про асоціацію з ЄС[3], бо це суперечить «передвиборчим обіцянкам партії перед кожним виборцем півдня-сходу». Утім, сам депутат цю інформацію спростував. Є прихильником неполітичного русинства. 13 липня 2013 року брав участь у роботі XII Світового конгресу русинів в Ужгороді, де заявив про готовність особисто підняти у Верховній Раді України питання про визнання русинів як національності. [4]

З проханням визнати русинський народ як представників окремої національності з внесенням національності «русин» до реєстру національностей України політик звертався до членів Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Верховної Ради України, Державного комітету у справах національностей при Національній академії наук України.

За сприяння Івана Бушка у світ вийшли кодифікаційні матеріали русинською мовою, напрацьовані Закарпатським обласним науково-культурологічним товариством ім.О.Духновича.

Благодійність[ред. | ред. код]

Іван Бушко є ініціатором, одним із засновників засновників та головою громадського благодійного фонду «Виноградів», що провадить свою діяльність на території Закарпаття.

"Благодійний фонд "Виноградів" було засновано в 2004 році. Для області його формат роботи приклад злагодженої роботи меценатів та державних організацій з громадським сектором. Акцент у ньому припадає на роботу з молоддю.[5]
"Ще один важливий фактор - як працюють державні інституції, коли потрібна допомога. Відповідно, якщо вони якісно не надають послуги, які потрібні людям, то цю прогалину заповнюють інші організації. Якісь з них просто допомагають, а деякі забезпечують потреби суспільства навіть у більшій мірі, ніж держава."[5]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох дітей — дочку та сина.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Довідка: Бушко Іван Іванович. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2012.
  2. Сторінка депутата на офіційному порталі Верховної ради України. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  3. За небажання йти в ЄС «регіоналів» позбавлятимуть мандатів?. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  4. На Закарпатті стартував 12-й Світовий конгрес русинів. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
  5. а б Іван Бушко: сьогодні благодійність потрібна суспільству

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Статті у ЗМІ[ред. | ред. код]