Бушко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Бушко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Бушко
Іван Іванович Бушко

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svgНародний депутат України від виборчого округу № 73Україна
Час на посаді:
12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Zakarpattia-gerb.gif1-ий заступник голови Закарпатської ОДАУкраїна
Час на посаді:
20 квітня 2010 — 12 грудня 2012
ПопередникІван Балога
НаступникІгор Свищо

Народився10 березня 1969(1969-03-10) (49 років)
м. Виноградів, Закарпатська область
ГромадянствоУкраїна Україна

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Іван Іванович Бушко́[1] (нар. 10 березня 1969, м. Виноградів Закарпатської області) — український політик, народний депутат України VII скликання, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна». Президент футбольного клубу «Севлюш» Виноградів до 2015 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Середню освіту здобув у Виноградові – в ЗОШ №2. У 2005 році закінчив Закарпатський державний університет. Спеціальність – «облік і аудит».

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1986 — 1987 — робітник виноградівської бригади, водій автопарку колгоспу ім. «8 Березня» Закарпатської області в м. Виноградів.
  • 1987 — 1989 — строкова служба у лавах Радянської Армії у м. Самбір Львівської області.
  • 1989 — 1991 — робітник на заводі "Електрон"
  • 1993 — 1994 — товарознавець акціонерного промислово-комерційного підприємства "Закарпаття"
  • 1994 — 1997 — заступник директора акціонерного промислово-комерційного підприємства "Закарпаття"
  • 1997 — 2010 — приватний підприємець.
  • 2015 — по сьогодні — генеральний директор ТОВ "Perlux-Україна".

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У квітні 2010 року став першим заступником голови Закарпатської облдержадміністрації, куруючи питання капітального будівництва, управління майном та приватизації, промислової політики та розвитку інфраструктури, регіонального розвитку, містобудування та архітектури, енергетики, транспорту і зв'язку, надзвичайних ситуацій, та радником голови ОДА.

Обирався депутатом Виноградівської міської ради третього скликання та депутатом Закарпатської обласної ради четвертого, п'ятого та шостого скликань. В облраді п'ятого скликання очолював фракцію Партії регіонів.

Іван Бушко взяв участь у виборах до Верховної Ради України у жовтні 2012 як кандидат від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 73 і здобув перемогу. У зв'язку з переходом на роботу до парламенту припинив діяльність як перший заступник голови ОДА. 12 грудня 2012 року отримав мандат народного депутата України. Член комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.[2]. Голова міжфракційної депутатської групи «Закарпаття».

Будучи народним депутатом України також ініціював законодавчі зміни у сфері сільського туризму, зміни до Конституції, з метою впровадження в Україні подвійного громадянства, а також зміни щодо збільшення строку перебування в Україні автомобілів із іноземними  номерами.

20 лютого 2014 року написав заяву на вихід із лав Партії регіонів, через непогодження із курсом тодішньої влади, яка вела до громадянської війни і розпаду держави.

Строк депутатських повноважень припинився 27 листопада 2014 року, у день прийняття присяги народними депутатами VIII скликання.

Громадська діяльність і русинство[ред. | ред. код]

У ЗМІ з'являлася інформація про те, що, у часи свого депутатства, Іван Бушко виступав проти підписання угоди про асоціацію з ЄС[3], бо це суперечить «передвиборчим обіцянкам партії перед кожним виборцем півдня-сходу». Утім, сам депутат цю інформацію спростував. Є прихильником неполітичного русинства. 13 липня 2013 року брав участь у роботі XII Світового конгресу русинів в Ужгороді, де заявив про готовність особисто підняти у Верховній Раді України питання про визнання русинів як національності. [4]

З проханням визнати русинський народ як представників окремої національності з внесенням національності «русин» до реєстру національностей України політик звертався до членів Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Верховної Ради України, Державного комітету у справах національностей при Національній академії наук України.

За сприяння Івана Бушка у світ вийшли кодифікаційні матеріали русинською мовою, напрацьовані Закарпатським обласним науково-культурологічним товариством ім.О.Духновича.

Один із засновників та голова громадського благодійного фонду «Виноградів», що провадить свою діяльність на території Закарпаття.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох дітей — дочку та сина.

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Статті у ЗМІ[ред. | ред. код]