Іван Вуцов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іван Вуцов
Іван Вуцов
Іван Вуцов
Іван Вуцов у 1977 році
Особисті дані
Народження 14 грудня 1939(1939-12-14)
  Габрово, Болгарія
Смерть 18 січня 2019(2019-01-18)[1] (79 років)
  Софія, Болгарія
Громадянство  Болгарія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957–1959 Болгарія «Ботев» (Пловдив)  ? (?)
1960–1969 Болгарія «Левскі» 214 (4)
1970–1972 Болгарія «Академік» (Софія)  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1962–1966 Болгарія Болгарія 24 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1976 Болгарія «Левскі»
1977–1980 Болгарія «Левскі»
1981–1982 Болгарія «Спартак» (Варна)
1982–1986 Болгарія Болгарія
1986–1987 Болгарія «Спартак» (Плевен)
1987 Югославія «Хайдук» (Спліт)
1989–1990 Болгарія «Славія» (Софія)
1989–1991 Болгарія Болгарія
1991–1992 Греція «Аріс»
1992–1993 Болгарія «Левскі»
1993–1994 Болгарія «Локомотив» (Пловдив)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Іван Вуцов (болг. Иван Вуцов, нар. 14 грудня 1939, Габровопом. 18 січня 2019) — болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Більшу частину кар'єри провів у «Левскі», а з національною збірною Болгарії був учасником чемпіонату світу і як гравець (1966), і як тренер (1986).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1957 року виступами за команду клубу «Ботев» (Пловдив), в якій провів три сезони. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Левскі», до складу якого приєднався 1960 року. Відіграв за команду з Софії наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Левскі», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Болгарії і одного разу Кубок Болгарії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Академік» (Софія), за команду якого виступав протягом 1970—1972 років.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії. На цьому турнірі болгари програли всі три групові матчі (0:2 з Бразилією, 0:3 з Португалією та 1:3 з Угорщиною), а Вуцов грав у всіх іграх від першої до останньої хвилини.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 24 матчі.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1975 року, очоливши тренерський штаб клубу «Левскі», де з невеликою перервою працював до 1980 року. У цей період він виграв чемпіонат (сезон 1978/79) і 2 рази Кубок країни — 1976 і 1979, під його керівництвом «Левскі» пройшло «Аякс» у Кубку УЄФА 1975/76 і вийшло у чвертьфінал на «Барселону», від якої таки вилетіло, незважаючи на домашню перемогу 5:4.

Крім того, він працював в інших болгарських клубах («Спартак» (Варна), «Спартак» (Плевен), «Славія» (Софія), «Локомотив» (Пловдив)), а також за кордоном, тренуючи югославський «Хайдук» (Спліт), де він працював наприкінці 80-х років і розкрив талант молодого Алена Бокшича.

У тому ж десятилітті він двічі (1982—1986 та 1989—1991) керував збірною Болгарії. На перший термін повноважень припав вивід Іваном команди на чемпіонат світу 1986 року у Мексиці, вперше за останні 12 років. На самому турнірі болгари вперше в історії зуміли вийти з групи (хоча вони і не виграли жодного матчу — дві нічиї і поразка). Тільки в 1/8 фіналу вони програли Мексиці, після чого Вуцов пішов у відставку. Вдруге очолив збірну в кінці 1988 року, коли після поганого старту відбору на чемпіонат світу 1990 році збірну покинув Борис Ангелов. Вуцов не зумів виправити ситуацію у цій кваліфікації і почав підготовку до наступної, до Євро-1992. Тим не менше, під його керівництвом, болгарам вдалося виграти лише одну гру (3:0 у Румунії). Після відбіркового матчу 1 травня 1991 року з Швейцарією (2:3), Вуцов залишив збірну.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Локомотив» (Пловдив), головним тренером команди якого Іван Вуцов був з 1993 по 1994 рік.

Кар'єра функціонера

[ред. | ред. код]

У середині 1990-х років він присвятив себе роботі у Болгарській футбольній асоціації. Багато років був генеральним секретарем і найближчим партнером суперечливого керівника БФС Івана Славкова. Журналісти неодноразово звинувачували його у надмірному втручанні в команду та виборі складу на матчі. Деякі з гравців (наприклад, Даніел Боримиров) навіть стверджували, що для того аби грати в збірній, потрібно дати Вуцову хабаря[2].

Наприкінці 2005 року, після відставки Славкова, Вуцов також пішов у відставку.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько футболіста та тренера Велислава Вуцова[en].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Левскі»: 1964–65, 1967–68
«Левскі»: 1966—1967

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Левскі»: 1978–79, 1992–93
«Левскі»: 1975—76, 1978—79

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.club.bg/news.php?news-url=Otide-si-golemijat-Ivan-Vucov
  2. M.Szczepański: Szokują, kapryszą i… grają. Bułgaria wychodzi z kryzysu, w: «Piłka Nożna», 10 grudnia 2002, s. 24.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Іван Вуцов на сайті ФІФА (англ.)