Іван Вуцов
Іван Вуцов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іван Вуцов у 1977 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 14 грудня 1939 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Габрово, Болгарія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 18 січня 2019[1] (79 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Софія, Болгарія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Болгарія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іван Вуцов (болг. Иван Вуцов, нар. 14 грудня 1939, Габрово — пом. 18 січня 2019) — болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Більшу частину кар'єри провів у «Левскі», а з національною збірною Болгарії був учасником чемпіонату світу і як гравець (1966), і як тренер (1986).
У дорослому футболі дебютував 1957 року виступами за команду клубу «Ботев» (Пловдив), в якій провів три сезони. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Левскі», до складу якого приєднався 1960 року. Відіграв за команду з Софії наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Левскі», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Болгарії і одного разу Кубок Болгарії.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Академік» (Софія), за команду якого виступав протягом 1970—1972 років.
1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії. На цьому турнірі болгари програли всі три групові матчі (0:2 з Бразилією, 0:3 з Португалією та 1:3 з Угорщиною), а Вуцов грав у всіх іграх від першої до останньої хвилини.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 24 матчі.
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1975 року, очоливши тренерський штаб клубу «Левскі», де з невеликою перервою працював до 1980 року. У цей період він виграв чемпіонат (сезон 1978/79) і 2 рази Кубок країни — 1976 і 1979, під його керівництвом «Левскі» пройшло «Аякс» у Кубку УЄФА 1975/76 і вийшло у чвертьфінал на «Барселону», від якої таки вилетіло, незважаючи на домашню перемогу 5:4.
Крім того, він працював в інших болгарських клубах («Спартак» (Варна), «Спартак» (Плевен), «Славія» (Софія), «Локомотив» (Пловдив)), а також за кордоном, тренуючи югославський «Хайдук» (Спліт), де він працював наприкінці 80-х років і розкрив талант молодого Алена Бокшича.
У тому ж десятилітті він двічі (1982—1986 та 1989—1991) керував збірною Болгарії. На перший термін повноважень припав вивід Іваном команди на чемпіонат світу 1986 року у Мексиці, вперше за останні 12 років. На самому турнірі болгари вперше в історії зуміли вийти з групи (хоча вони і не виграли жодного матчу — дві нічиї і поразка). Тільки в 1/8 фіналу вони програли Мексиці, після чого Вуцов пішов у відставку. Вдруге очолив збірну в кінці 1988 року, коли після поганого старту відбору на чемпіонат світу 1990 році збірну покинув Борис Ангелов. Вуцов не зумів виправити ситуацію у цій кваліфікації і почав підготовку до наступної, до Євро-1992. Тим не менше, під його керівництвом, болгарам вдалося виграти лише одну гру (3:0 у Румунії). Після відбіркового матчу 1 травня 1991 року з Швейцарією (2:3), Вуцов залишив збірну.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Локомотив» (Пловдив), головним тренером команди якого Іван Вуцов був з 1993 по 1994 рік.
У середині 1990-х років він присвятив себе роботі у Болгарській футбольній асоціації. Багато років був генеральним секретарем і найближчим партнером суперечливого керівника БФС Івана Славкова. Журналісти неодноразово звинувачували його у надмірному втручанні в команду та виборі складу на матчі. Деякі з гравців (наприклад, Даніел Боримиров) навіть стверджували, що для того аби грати в збірній, потрібно дати Вуцову хабаря[2].
Наприкінці 2005 року, після відставки Славкова, Вуцов також пішов у відставку.
Батько футболіста та тренера Велислава Вуцова[en].
- Чемпіон Болгарії (2):
- Володар Кубка Болгарії (1):
- «Левскі»: 1966—1967
- Чемпіон Болгарії (2):
- Володар Кубка Болгарії (3):
- «Левскі»: 1975—76, 1978—79
- ↑ а б https://www.club.bg/news.php?news-url=Otide-si-golemijat-Ivan-Vucov
- ↑ M.Szczepański: Szokują, kapryszą i… grają. Bułgaria wychodzi z kryzysu, w: «Piłka Nożna», 10 grudnia 2002, s. 24.
- Іван Вуцов на сайті ФІФА (англ.)
- Іван Вуцов на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Іван Вуцов на сайті Eu-football.info (англ.)
- Іван Вуцов на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Народились 14 грудня
- Народились 1939
- Померли 18 січня
- Померли 2019
- Померли в Софії
- Гравці збірної Болгарії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1966
- Болгарські футболісти
- Болгарські футбольні тренери
- Футболісти «Ботева» (Пловдив)
- Футболісти «Левські»
- Футболісти «Академіка» (Софія)
- Тренери ФК «Левскі»
- Тренери ФК «Спартак» (Варна)
- Тренери збірної Болгарії з футболу
- Тренери ФК «Спартак» (Плевен)
- Тренери ФК «Хайдук» (Спліт)
- Тренери ФК «Славія» (Софія)
- Тренери ФК «Аріс» Салоніки
- Тренери ФК «Локомотив» (Пловдив)
- Уродженці Габрова