Перейти до вмісту

Іван Галабов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Галабов
болг. Иван Петков Гълъбов Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився28 травня 1918(1918-05-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чирпан, Третє Болгарське царство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 грудня 1978(1978-12-13)[1] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Болгарія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, археолог, славіст, Bulgarist, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьархеологія[3], freshwater underwater archaeologyd[3], мовознавство[3], слов'янознавство[3] і Болгаристика[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Галабов (болг. Иван Гълъбов; 28 травня 1918, Чирпан — 13 грудня 1978, Відень) — професор історії болгарської мови та слов'янського мовознавства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 травня 1918 в місті Чирпан. Вищу освіту здобув у Софійському університеті в 1941. Навчався також у Гейдельберзі та Берліні.

Директор Національного музею в Бургасі (1951-1957). Доцент1963) та професор1966) Великотирновського університету імені Св. Кирилла та Св. Мефодія. З 1970 — постійний професор Зальцбурзького університету. З 1971 по 1978 — завідувач відділом слов'янської філології в Зальцбурзькому університеті та директор Слов'янського семінару. З 1977 і до своєї смерті в 1978 був директором Болгарського дослідницького інституту у Відні.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Надписите към боянските стенописи = Die Inschriften an den Wandmalereien der Kirche in Bojana. София: БАН, 1963.
  • Български етимологичен речник. Т. 1. София, БАН, 1971 (в съавторство)
  • «Историческа диалектология и лингвистична география.» — Български език, 1973, № 6, 504—507.
  • «Приносът на епиграфския материал за решаване на лингвистични проблеми». — Известия на Народния музей във Варна, 1976, № 12, 33–47. (Съдържа името на крепостта Холъвник, дава се етимология та и на други подобни имена.)
  • Старобългарски език с увод в славянското езикознание. София, Наука и изкуство, 1980.
  • Избрани трудове по езикознание. София, 1986.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б WorldCat EntitiesOCLC, Inc., 2022.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Христо Първев. «Иван Гълъбов». — В: Създатели и творци на българското езикознание, София, 1987, стр. 144.