Деркач Іван Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Деркач)
Перейти до: навігація, пошук
Іван Деркач

Час на посаді:
листопад 1919 — 12 квітня 1920

Народився дата невідома
поблизу Жаботину, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер наприкінці 1921
Мельники, Черкаський повіт, Українська РСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНР
Національність українець

Іва́н Тимофі́йович Дерка́ч (?, поблизу Жаботину, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія— після 4 серпня 1921, Мельники, Черкаський повіт, Українська РСР) — військовий діяч часів УНР, повстанський отаман, Головний отаман Холодного Яру. Військове звання — старшина військового часу.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селянській родині поблизу Жаботина на Київщині (Черкащині).

Активний учасник національного повстанського руху.

До 1920 року — член Холодноярського повстанкому.

На початку 1920 року — заступник Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака. В квітні 1920 року, після загибелі Василя Чучупака очолив Холодноярську організацію. Керував збройними силами Холодного Яру під час повстання весни — осені 1920 року.

8 вересня 1920 року — на з'їзді повстанських отаманів у Чигирині був обраний членом Окружного повстанського комітету.

На конференції повстанців, що відбулася 24 вересня 1920 року у селі Медведівці, Іван Деркач передав свої повноваження Костю Пестушку (Степовому-Блакитному), отаману Олександрійської (Степової) дивізії, якого в цей день було обрано Головним отаманом Холодного Яру і околиць. Деркач залишився командиром «Холодноярської бригади» (в яку переріс полк гайдамаків Холодного Яру).

25 вересня 1920 року на Івана Деркача (псевдо Чорнота) здійснив замах співробітник ЧК. Деркача було тяжко поранено і «Холодноярську бригаду» очолив Іван Петренко.

В 1921 році — заступник начальника Холодноярського окружного штабу Івана Петренка.

Отамани Холодного Яру та Чорного Лісу мали сильний авторитет та значну підтримку у місцевого населення. У зв'язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів, в ЧК розробили ряд спеціальних операції з нейтралізації українського визвольного руху та знищення повстанських отаманів. Одним з етапів спецоперації стала, так звана, «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, що здадуться добровільно. Перехід відбувся в с. Жаботин 4-го (в інших документах 7-го) серпня 1921 року.

Окрім Івана Деркача, піддалися на «амністію»: отамани Іван Петренко, Василенко, Олекса Чучупак, Семен Чучупак і ще більш ніж 20 отаманів і 76 простих козаків. Після цього «амністовані» отамани звернулися з листом до отаманів Хмари, Загороднього, Залізняка та інших із закликом до припинення боротьби та переходу на бік Радянської влади.

Більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не робили цього аж до листопада 1921 року, коли вже почали ліквідовувати не тільки отаманів, а й увесь повстанський, «підозрілий» і співчуваючий елемент у районі Холодного Яру.

Імовірно був розстріляний чекістами наприкінці 1921 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Черкасах існує провулок Отамана Деркача[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.