Іван Додіг

Громадянство	Хорватія
Місце проживання	Фрипорт, Багами
Дата народження	2 січня 1985(1985-01-02) (37 років)
Місце народження	Меджугор'є, СФРЮ
Зріст	183 см
Вага	83 кг
Початок кар'єри	2004
Робоча рука	права
Бекхенд	дворучний
Тренер	Младен Додіг
Призові, USD	6 492 015
Одиночний розряд
Матчів в/п	118–140
Титулів	1
Найвища позиція	29 (7 жовтня 2013)
Турніри Великого шлема
Австралія	3к (2013)
Ролан Гаррос	2к (2016)
Вімблдон	4к (2013)
США	3к (2013)
Парний розряд
Матчів в/п	231–162
Титулів	10
Найвища позиція	4 (8 червня 2015)
Турніри Великого шлема
Австралія	П (2021)
Ролан Гаррос	П (2015)
Вімблдон	Ф (2013)
США	ПФ (2013, 2014)
Мікст
Австралія	Ф (2017)
Ролан Гаррос	П (2018, 2019)
Вімблдон	П (2019)
США	2к (2016, 2018)
Востаннє картку оновлено: 7 червня 2018

Іван Додіг (хорв. Ivan Dodig) — хорватський тенісист, переможець Відкритого чемпіонату Франції з тенісу в парному та змішаному парному розрядах, переможець Відкритого чемпіонату Австралії в праному розряді, чемпіон Вімблдону в міксті, фіналіст Кубка Девіса в складі збірної Хорватії.

Додіг народився в хорватській частині Боснії та Герцеговини. З 2008 року він змінив громадянство на хорватське.

Він досягав 29 позиції в рейтингу ATP в одиночному розряді, але найбільших успіхів добився в парній грі. Зокрема, разом із бразильцем Марсело Мело він виграв Відкритий чемпіонат Франції 2015 року, а разом із Латішою Чжань — Відкритий чемпіонат Франції 2018 року в міксті.

Марсело Мело є постійним партнером Додіга в парній грі, але виступаючи за Хорватію Додіг грає з Марином Чиличом. На Лондонській олімпіаді 2012 року хорватська пара дійшла до чвертьфіналу, а в розиграші Кубка Девіса 2016 року в фіналі хорвати грали з аргентинцями. Пара Додіг/Чилич виграла свою гру, але загалом хорвати поступилися 2-3.

У змішаному парному розряді Додіг грав із Санею Мірзою і двічі зазнавав поразки в фіналах турнірів Великого шолома, а от на Відкритому чемпіонаті Франції 2018 він грав із Латішою Чжань і цього разу виграв турнір. На Ролан Гарросі 2019 вони відстояли титул. Разом із Чжань Додіг також виграв Вімблдон 2019.

Значні фінали

Фінали турнірів Великого шолома

Пари: 2 (1 титул)

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнер	Супротивники	Рахунок
Поразка	2013	Wimbledon	Трава	Марсело Мело	Боб Браян Майк Браян	6–3, 3–6, 4–6, 4–6
Перемога	2015	French Open	Ґрунт	Марсело Мело	Боб Браян Майк Браян	6–7(5–7), 7–6(7–5), 7–5

Мікст: 5 (3 титули)

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнерка	Супротивники	Рахунок
Поразка	2016	French Open	Ґрунт	Саня Мірза	Мартіна Хінгіс Леандер Паес	6–4, 4–6, [8–10]
Поразка	2017	Australian Open	Хард	Саня Мірза	Абігейл Спірс Хуан Себастьян Кабаль	2–6, 4–6
Перемога	2018	French Open	Ґрунт	Латіша Чжань	Габріела Дабровскі Мате Павич	6–1, 6–7(5–7), [10–8]
Перемога	2019	French Open	Ґрунт	Латіша Чжань	Габріела Дабровскі Мате Павич	6-2, 7-6(7-5)
Перемога	2019	Wimbledon	Трава	Латіша Чжань	Єлєна Остапенко Роберт Ліндстедт	6–2, 6–3

Підсумкові турніри року

Пари: 1 фінал

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнер	Супртивники	Рахунок
Поразка	2014	ATP World Tour Finals, London	Хард (i)	Марсело Мело	Боб Браян Майк Браян	7–6 (7–5) , 2–6, [7–10]

Фінали Masters 1000

Пари: 9 (4 титули)

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнер	Супротивники	Рахунок
Перемога	2013	Shanghai Masters	Хард	Марсело Мело	Давід Марреро Фернандо Вердаско	7–6(7–2), 6–7(6–8), [10–2]
Поразка	2014	Monte-Carlo Masters	Ґрунт	Марсело Мело	Боб Браян Майк Браян	3–6, 6–3, [8–10]
Поразка	2014	Canadian Open	Хард	Марсело Мело	Александр Пея Бруно Соарес	4–6, 3–6
Перемога	2015	Paris Masters	Хард (i)	Марсело Мело	Васек Поспісіл Джек Сок	2–6, 6–3, [10–5]
Перемога	2016	Canadian Open (2)	Хард	Марсело Мело	Джеймі Маррей Бруно Соарес	6–4, 6–4
Перемога	2016	Cincinnati Masters	Хард	Марсело Мело	Жан-Жульєн Роєр Горія Текеу	7–6(7–5), 6–7(5–7), [10–6]
Поразка	2017	Italian Open	Ґрунт	Марсель Гранольєрс	П'єр-Юг Ербер Ніколя Маю	6–4, 4–6, [3–10]
Поразка	2017	Canadian Open	Хард	Роган Бопанна	П'єр-Юг Ербер Ніколя Маю	4–6, 6–3, [6–10]
Поразка	2017	Paris Masters (2)	Хард (i)	Марсель Гранольєрс	Лукаш Кубот Марсело Мело	6–7(3–7), 6–3, [6–10]

Зовнішні посилання

• Досьє на сайті ATP [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]