Іван Марчук (військовослужбовець)
| Іван Марчук Іван Генадзевіч Марчук | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 12 березня 1994 Берестя, Білорусь |
| Смерть | 26 червня 2022 Лисичанськ, Луганська область |
| Національність | білорус |
| Псевдо | «Брест» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | Полк імені Кастуся Калиновського |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
 Іван Марчук у Вікісховищі | |
Іван Марчук (позивний — Брест; м. Берестя, Білорусь — 26 червня 2022, Луганська область) — український військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Іван Марчук родом із міста Берестя. Народився 12 березня 1994.
Навчався в школі з мовним ухилом, але був переведений у школу з фізико-математичним ухилом. Далі пішов у клас загальноосвітнього ліцею також з фізико-математичним ухилом. Після закінчення школи вступив до Білоруського державного університету інформатики та радіоелектроніки на спеціальність «Інженер зв'язку», де й навчався два роки[1].
У 19 років вступив до Французького іноземного легіону. Маючи серйозний військовий вишкіл, з 2015 року захищав Україну в зоні АТО/ООС[1].
З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до білоруського полку імені Кастуся Калиновського, де згодом став командиром батальйону[2]. Загинув 26 червня 2022 року в битві за Лисичанськ на Луганщині. Брав участь у стримуванні танкового прориву окупантів поблизу Лисичанського нафтопереробного заводу. Під час бою був важко поранений у ногу та голову[2].
У Конотопі з квітня 2024 року вулиця Коломійченка носить назву — Івана Марчука.
- ↑ а б Kivva, Ilona (6 липня 2022). Бій за Лисичанськ став останнім: історія командира білоруського батальйону «Волат». Заборона (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ а б У боях за Лисичанськ загинув командир білоруського батальйону Іван «Брест». chas.news (ua) . Процитовано 13 квітня 2024.
- Цитатник Небесного полку // Ukraїner.
- У бою під Лисичанськом загинув комбат Іван Марчук «Брест», із кількома білоруськими бійцями втрачено зв'язок // Новинарня. — 2022. — 6 липня.
- І. Сітнікова. Командир білоруського батальйону «Волат», що захищав Україну, загинув у боях за Лисичанськ // hromadske. — 2022. — 6 липня.
- З-пад Лісічанска не вярнуліся шэсць беларусаў-каліноўцаў. Апошнім паведамленнем было: «На нас едзе танк. Адпрацаваў па ім» // Наша Ніва. — 2022. — 6 липня.(біл.)
- Бій за Лисичанськ став останнім: історія командира білоруського батальйону «Волат» // Заборона. — 2022. — 6 липня.
- О. Рощіна. Шестеро білорусів не повернулися з-під Лисичанська // Українська правда. — 2022. — 6 липня.
- «Я паставіў на кон усё». Няскончанае інтэрвію з Іванам «Брэстам», які загінуў ля Лісічанску // Радіо Свобода. — 2022. — 5 липня.(біл.)
- Під Лисичанськом загинув відомий білоруський комбат, який захищав Україну
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
