Іван Мирович
| Іван Мирович | ||
 | ||
| Пржиятель зм. | ||
| ||
|---|---|---|
| 1692 — 1706 | ||
| Народження: | 17 століття | |
| Смерть: |
2 грудня 1706 Гетеборг, Швеція | |
| Країна: | Московське царство | |
| Рід: | Мировичі | |
| Діти: | Войнаровська Ганна Іванівна | |
Іван Мирович (*? — †1706 Гетеборг, Швеція), — український військовий діяч, з 1689 року — значковий товариш, в 1692—1706 роках — переяславський полковник.
Життєпис[ред. | ред. код]
27 жовтня 1694 року козацьке військо під проводом Семена Палія і Івана Мировича розгромило кримську орду на річці Кодимі.
На чолі Переяславського полку Мирович брав участь у Північній війні 1700—1721 років. 1704 року за наказом Петра І з 10-тисячним загоном приєднався до війська польського короля Августа ІІ під командуванням Паткуля, але внаслідок поганого ставлення останнього повернувся до України.
На власні кошти збудував у Переяславі Покровську церкву. У 1704—1706 роках Іван Мирович і Данило Апостол очолювали 17-тисячний український корпус, який разом із саксонськими військами вів воєнні дії проти шведської армії у Польщі та Білій Русі.
Козаки під проводом Мировича брали участь у здобутті Варшави. У травні 1706 року в боях за Ляховичі (нині Білорусь) зі шведськими військами потрапив у полон і був відправлений до Гетеборга, де незабаром помер 2 грудня 1706 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник з історії України [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Мирович Іван Михайлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 215.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
