Сандуляк Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сандуляк Іван
Sanduliak I..jpg
Народився 1848
Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна
Помер 1926
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]
Партія Українська радикальна партія 1890

Іва́н Сандуля́к (також Сандуляк-Лукинів, Сандуляк-Лукич) (нар. 1848, у с. Карлів Снятинського повіту, Галичина — пом. 1926) — український громадський діяч, селянин за родом занять, радикал, посол до Галицького сейму 1908—1913.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній сім'ї.[1] 1874 р. у рідному селі заснував «Братство тверезости». Разом з Кирилом Трильовським і М. Кейваном був серед засновників першої на Покутті читальні «Просвіти». Був також серед тих, хто заснувавУкраїнську радикальну партію. Приятелював з Михайлом Павликом та Іваном Франком. Його кілька разів відвідував І. Франко, який присвятив йому оповідання «Історія хлопського кожуха» та «Сім казок». Допомагав Кирилу Трильовському при заснуванні «Січей» на Покутті, в Карлові став першим кошовим «Січі». В 1908 р. став послом до Галицького сейму. Після проголошення у 1918 р. ЗУНР був делегатом парламенту ЗУНР.

Описав своє село в газеті «Батьківщина». Регулярно дописував до «Громадського голосу» (Львів). Автор радикальних колядок, які залюбки співало покутське селянство.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Село Карлів колись і тепер.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]