Сулима Іван Федорович

Іван Федорович Сулима
Народився	17 століття
Помер	березень 1721 ; Вишній Волочок
Країна	Московське царство
Знання мов	російська
Титул	шляхтич
Військове звання	наказний гетьман
Рід	Сулими
Батько	Федір Сулима
У шлюбі з	Марія Полуботок
Діти	Семен, Іван
	Герб;
	; ; ;

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сулима Іван.

Іва́н Федорович Сули́ма (пом. березень 1721, Вишній Волочок, Московія) — український полководець, генеральний хорунжий Війська Запорозького (1708—1721), наказний гетьман (з 1718).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї переяславського полковника Федора Івановича Сулими.

1687 — був призначений вороньківським сотником Переяславського полку. 1693 — військовий товариш. 1701—1703 — значний військовий товариш. 1708 — отримав ранг генерального хорунжого і залишався при ньому до кінця життя.

Учасник воєнних дій того часу: Чигиринський похід (1677) і Перекопські походи (1687, 1689); під проводом Івана Мазепи брав участь у взятті турецьких фортець Казикермен, Тавань, Кам'яний Затон і інших (1695).

Відзначився у Полтавській битві (1709) на московському боці. 1711 — учасник Прутського походу.

Після смерті переяславського полковника Степана Томари (1715) фактично займав полковничий уряд у Переяславі. 1718 — призначений наказним гетьманом 7 козацьких полків, відправлених до Царицина.

1721 — виконуючи обов'язки переяславського полковника, разом з 20-тисячним козацьким військом вирушив на будівництво каналу біля Ладозького озера, але через погані кліматичні умови захворів і помер у дорозі (у Вишньому Волочку).

Похований в родовому маєтку — в селі Сулимівка (тепер Бориспільський район, Київська область).