Іван Юрійович Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Юрійович Глібович
Народився 15 століття або 1480
Помер 23 квітня 1549(1549-04-23)[1]
Країна  Велике князівство Литовське
Діяльність дипломат
Посада Вітебський воєвода[2], воєвода Віленський[3][4], Полоцький воєвода[5], староста мстиславськийd[6], староста бобруйськийd, великий канцлер литовський[7], Великий писар Литовський, жижморський старостаd, Q65239826?, Q66200783?, борисівський старостаd, Q66200826?[8] і Q117151385?[9]
Рід Глібовичі
Батько Юрій Глібович
У шлюбі з Anna Bartoszewiczd, Zofia Piektowiczd[5] і Анна Заславська[5]
Діти Sophia Hlebowiczd, Jan Janowicz Hlebowiczd, Elżbieta Hlebowiczd, Krystyna Hlebowiczd, Jadwiga Zofia Hlebowiczd[10], Anna Hlebowiczd, Dorota Hlebowiczd і Anna Elżbieta Hlebowiczd

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глебович.

Іван Юрійович Глібович (1480—1549) — шляхтич, військовий, державний діяч ВКЛ. Великий канцлер литовський, воєвода віленський, від 1528 р. — вітебський воєвода, писар великий литовський (з 1530 р.). Син смоленського воєводи Юрія Глібовича, матір не відома. В лютому 1536 гетьман Андрій Немирович зробив разом з ним невдалу спробу відібрати Себеж у московитів.

Був 3-чі одружений, третя дружина — княжна Анна Заславська, донька князя Федора Івановича;

Діти:

  • Іван (Ян) (бл. 1544—1590) — воєвода троцький
  • Анна Ельжбета (д/н— після 1590), дружина 1) Андрія Одинцевича, старости оршанського; 2) Михайла-Ієроніма Воловича, старости слонімського; 3) Станіслава Нарбута, воєводи мстиславського
  • Барбара, дружина Зигмунта Вольського, каштеляна черського
  • Дорота, дружина Миколая Рея, сина польського письменника Миколая Рея[11].

Після смерті Івана Юрійовича його вдова Анна вона вийшла заміж за Єроніма (Яроша) Сенявського, що позбавило її прав на литовські маєтки; померла 1571 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73, 160.
  2. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 86–87.
  3. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73.
  4. ↑ S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 8. — 16 с.
  5. ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 237. — ISBN 978-83-65880-49-9
  6. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2019. — С. 165. — ISBN 978-83-65880-76-5
  7. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 160.
  8. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2019. — С. 215. — ISBN 978-83-65880-76-5
  9. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 251. — ISBN 978-83-65880-49-9
  10. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 85. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  11. ↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 202. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Spieralski Z. Hlebowicz Jan h. Leliwa (ok. 1480—1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/4. — Zeszyt 43. — S. 541—542. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Канцлери князівські
Міколай Малдрик (1429) — канцлер Вітовта • Федько Козловський (1444—1452) — канцлер Свидригайла
Канцлери Великого князівства Литовського
Великі канцлери литовські
Микола Радзивілл (Рудий) (1566—1579) • Остафій Богданович Волович (1579—1587) • Лев Сапіга (1589—1623) • Альбрехт-Станіслав Радзивілл (1623—1656) • Кшиштоф Зиґмунт Пац (1658—1684) • Марціан Александр Огінський (1684—1690) • Домінік Миколай Радзивілл (1690—1697) • Кароль Станіслав Радзивілл (1698—1719) • Михайло Сервацій Вишневецький (1720—1735) • Ян Фридерик Сапіга (1735—1751) • Міхал Фридерик Чарторийський (1752—1775) • Олександр Михаїл Сапега (1775—1793) • Йоахим Хрептович (1793—1795)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_Юрійович_Глібович&oldid=41753609