Івацевичі
Транслітерація назви | Ivacevičy | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
52°42′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 52.700° пн. ш. 25.333° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Берестейська область | ||||
Район | Івацевицький район | ||||
Перша згадка | 1654 | ||||
Статус | з 28 травня 1966 року | ||||
Населення | 22 958 (2009[1]) | ||||
Площа | 16 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 225295 | ||||
Телефонний код | +375-1645 | ||||
Висота | 148 ± 1 м | ||||
Транспорт, відстані | |||||
До Мінська | |||||
- фізична | 199 км | ||||
Івацевичі у Вікісховищі |
Івацевичі (біл. Івацэ́вічы) — місто в Берестейській області Республіки Білорусь, центр Івацевицького району.
Легенда розповідає про походження назви «Івацевичі». Відповідно до неї, у стародавні часи один багатий пан вирушив на полювання зі своєю свитою. Все йшло добре, але раптом з хащі вискочив величезний вепр, який збив пана з коня і почав топтати його. Печальною могла бути доля пана, але його вірний слуга зміг вбити дику тварину. Пан вирішив віддячити свого рятівника, і запитав, чого б він хотів у нагороду. Тоді слуга простягнув йому свій клинок і сказав: «Дай мені те, у що можна ткнути меч так, щоб він не дістав дна». І ткнув тоді пан клинок в бочку з золотом, але дістав він дна. Задумався пан, а потім вийшов із намету, ткнув його в землю по саму рукоятку, і він закричав: «Ось що не має дна!» Таким чином, ці землі стали власністю панського рятівника. А звали його Іван Цевіч.
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 629 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 81 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 52 мм[2]. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 17,9 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 23,5 °C[2].
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,2 | 3,7 | 12,1 | 18,9 | 22,2 | 23,3 | 22,7 | 17,8 | 11,5 | 4,5 | −0,1 | 11,1 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,5 | −0,1 | 7,2 | 13,2 | 16,7 | 17,9 | 17,2 | 12,9 | 7,6 | 2,1 | −2,7 | 6,8 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,8 | 2,3 | 7,6 | 11,2 | 12,5 | 11,7 | 8,0 | 3,7 | −0,3 | −5,2 | 2,6 |
Норма опадів, мм | 41 | 29 | 35 | 43 | 57 | 81 | 81 | 65 | 58 | 47 | 45 | 47 | 629 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Маєток Івацевичі відомо з 1654 року[3], З 1795 року в складі Росії. В 1871 році, у зв'язку з прокладанням залізниці з Москви через Берестя, поруч з маєтком Івацевичі виникло поселення. З 1921 по 1939 рік Івацевичі — містечко у Косовскому повіті Польського Поліського воєводства. В 1935 році тут проживало близько 1,5 тис. жителів. З 1939 року — у складі БРСР.
З 24 червня 1941 року до 12 липня 1944 року Івацевичі були окуповані німецько-фашистськими загарбниками. В 1947 році робітниче селище Івацевичі перейменоване в селище міського типу, а 28 травня 1966 року стало містом[4].
У 2020 році Івацевичі, як і більшість міст Білорусі була охоплена протестами. 9 серпня 2020 року Івацевичі були одним із 3 перших міст Білорусі (на ряду із Лідою та Кобринем), де ОМОН опустили свої щити в знак того, що вони відмовляються застосовувати насильство проти мирних демонстрантів.[5]
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 22 958 осіб[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 21389 | 93,17 % |
росіяни | 1068 | 4,65 % |
українці | 222 | 0,97 % |
поляки | 133 | 0,58 % |
цигани | 19 | 0,08 % |
національність не вказана | 19 | 0,08 % |
литовці | 11 | 0,05 % |
азербайджанці | 10 | 0,04 % |
німці | 10 | 0,04 % |
чуваші | 9 | 0,04 % |
вірмени | 7 | 0,03 % |
латиші | 7 | 0,03 % |
татари | 6 | 0,03 % |
молдовани | 6 | 0,03 % |
грузини | 6 | 0,03 % |
євреї | 5 | 0,02 % |
туркмени | 3 | 0,01 % |
комі-перм'яки | 3 | 0,01 % |
національність не повідомлена | 3 | 0,01 % |
дві та більше національності | 3 | 0,01 % |
узбеки | 2 | 0,01 % |
удмурти | 2 | 0,01 % |
казахи | 1 | 0,00 % |
араби | 1 | 0,00 % |
таджики | 1 | 0,00 % |
болгари | 1 | 0,00 % |
башкири | 1 | 0,00 % |
турки | 1 | 0,00 % |
афганці | 1 | 0,00 % |
естонці | 1 | 0,00 % |
перси | 1 | 0,00 % |
чеченці | 1 | 0,00 % |
комі | 1 | 0,00 % |
абхази | 1 | 0,00 % |
кабардинці | 1 | 0,00 % |
ассирійці | 1 | 0,00 % |
інша національність | 1 | 0,00 % |
Разом | 22958 | 100 % |
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Ivacevichi climate: Average Temperature, weather by month, Ivacevichi weather averages. Climate-Data.org. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
- ↑ Івацевичі: історія народження. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 8 січня 2009. [Архівовано 2007-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Івацевичі \\ Районні центри Брестській області. Архів оригіналу за 6 грудня 2006. Процитовано 8 січня 2009.
- ↑ У Кобрині, Ліді, Івацевичах "омонівці" опустили щити й відмовилися від насилля, - "Белсат" [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.], Еспресо, 10 серпня 2020
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Фото [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Ивацевичи — Каталог — Туризм в Беларуси[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |