Івашко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Івашко
Народження 25 грудня 1924(1924-12-25)
Кутейникове
Смерть 13 грудня 1990(1990-12-13) (65 років)
Амвросіївка
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1943—1945
Звання  Майор у відставці
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Олекса́ндр Іва́нович Іва́шко (нар. 25 грудня 1924 — пом. 13 грудня 1990) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — старшина 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії, сержант. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1924 року в селищі Кутейникове, нині — Амвросіївського району Донецької області, у родині робітника. Росіянин. Здобув неповну середню освіту. Працював у радгоспі «Бешівський» Старобешівського району Донецької області.

До лав РСЧА призваний Тацинським РВК Ростовської області у січні 1943 року. Учасник німецько-радянської війни з 25 січня 1943 року.

Особливо старшина 8-ї роти 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії 6-ї армії 3-го Українського фронту сержант О. І. Івашко відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 листопада 1943 року під щільним кулеметним і мінометно-артилерійським вогнем супротивника у складі свого підрозділу форсував річку Дніпро. Бувши старшим човна, він першим дістався правого берега, знешкодив підводні дротові загородження, з ходу вступив у бій і прорвав передову лінію оборони супротивника. У подальшому розвиваючи наступ, захопив 2 станкових кулемети ворога, з яких велося прикриття переправи основних сил батальйону.

У 1944 році закінчив курси молодших лейтенантів. Як командир роти, брав участь у боях на території Румунії, Болгарії, Югославії.

Після закінчення війни у 1945 році вийшов у запас. До 1976 року працював на низці підприємств у Амвросіївці, Торезі, на станції Кутейникове, у Костанайській області Казахстану. Майор у відставці. Після виходу на пенсію мешкав у Амвросіївці, де й помер 13 грудня 1990 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», сержантові Івашку Олександру Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3430).

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Посилання[ред. | ред. код]