Іващенко Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валерій Володимирович Іващенко
Валерій Володимирович Іващенко

Тимчасовий виконувач обов'язків міністра оборони України
Час на посаді:
5 червня 2009 — 11 березня 2010
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Юрій Єхануров
Наступник Михайло Єжель

Народився 30 липня 1956(1956-07-30) (61 рік)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР СРСР
Національність українець
Політична партія безпартійний
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Медаль «За бойові заслуги»

Вале́рій Володи́мирович Іва́щенко (нар. 30 липня 1956, Запоріжжя) — заступник міністра оборони України у 2007–2009 роках, тимчасово виконуючий обов'язки міністра з 2009 по 2010 рік. Полковник запасу.

Біографія[ред.ред. код]

Валерій Іващенко народився 30 липня 1956 року в місті Запоріжжі. У 1978 році закінчив Військову інженерну академію ім. А. Ф. Можайського. Офіцерську службу розпочав на космодромі «Байконур».

З 1978 до 1993 року військову службу проходив на інженерних та командних посадах на космодромах «Байконур» та «Плесецьк». У 1993 році закінчив Військову академію ім. Ф. Е. Дзержинського. У 1993–1995 роках службу проходив на посадах у штабі Озброєння Міністерства оборони України.

З 1995 по 1996 рік — начальник групи Центру адміністративного управління Стратегічними ядерними силами Міністерства оборони України. З 1996 по 2000 рік працював в Управлінні з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів Кабінету Міністрів України.

У 2000–2001 роках — державний експерт Управління зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України. З 2001 по 2003 рік обіймав посаду завідувача відділом Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

З 2003 по 2005 рік — начальник Управління з питань оборонно-промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. У 2005 році — заступник начальника Управління промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У 2005–2007 роках — заступник керівника Головної служби безпекової та оборонної політики — керівник департаменту оборонного будівництва Секретаріату Президента України.

З жовтня 2007 року по червень 2009 року обіймав посаду заступника міністра оборони України. Після відставки Єханурова розпорядженням Кабінету міністрів України № 604-р від 5 червня 2009 року призначений на посаду першого заступника міністра оборони України, до березня 2010 року виконував обов'язки міністра оборони України.

Одружений. Має сина та доньку.

Кримінальна справа[ред.ред. код]

21 серпня 2010 року Валерій Іващенко був затриманий Військовою прокуратурою. Його звинуватили в незаконному ухваленні рішення про реалізацію майна Феодосійського судномеханічного заводу[1]. 24 серпня він був заарештований[2].

У червні 2011 року Валерій Іващенко оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти упередженості колегії суддів[3], але незабаром припинив голодування через стан здоров'я[4]. Адвокати Іващенка подали скаргу до Європейського суду з прав людини у зв'язку з допущеними порушеннями в ході досудового та судового слідства[5]. В інтерв'ю «Коммерсанту» Іващенко заявив, що не мав відношення до відчуження і реалізації майна ФСЗ[6].

12 квітня 2012 року Валерій Іващенко був засуджений до 5 років позбавлення волі[7]. Іващенко заявив, що його справу сфабрикував колишній заступник генпрокурора Віталій Щоткін[8]. Вирок був розкритикований Гельсінським комітетом[9], США[10] й Євросоюзом[11].

14 серпня 2012 року апеляційний суд змінив Іващенку термін покарання на умовний і звільнив з-під варти в залі суду. У січні 2013 року отримав політичний притулок у Данії.[12][13]

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (8 лютого 2010)[14], орденом Данила Галицького (29 липня 2006)[15], медаллю «За бойові заслуги».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Генпрокуратура затримала ще одного чиновника Тимошенко. Українська правда. 2010-08-24. Процитовано 2012-04-14. 
  2. Урядовця Тимошенко заарештували. Українська правда. 2010-08-25. Процитовано 2012-04-14. 
  3. Іващенко оголосив голодування. УНІАН. 2011-06-16. Процитовано 2012-04-14. 
  4. Іващенко припинив голодування. УНІАН. 2011-06-25. Процитовано 2012-04-14. 
  5. Іващенко припинив голодування та поскаржився в Євросуд. Українська правда. 2011-06-25. Процитовано 2012-04-14. 
  6. Іващенко: "Мене звинуватили в тому, чого я не робив". Українська правда (uk). 2011-07-04. Процитовано 2012-04-14. 
  7. Іващенку дали 5 років. УНІАН (uk). 2012-04-12. Процитовано 2012-04-14. 
  8. Іващенко назвав "замовників" своєї "кримінальної справи". Українська правда (uk). 2012-04-03. Процитовано 2012-04-14. 
  9. Гельсінський комітет розкритикував вирок Іващенку. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  10. США закликають звільнити Іващенка. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  11. Представник ЄС зв'язала вирок Іващенку та підписання асоціації. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  12. Колишній в.о. міністра оборони Валерій Іващенко отримав політичний притулок у Дані // Український Тиждень, 13 лютого 2013 р.
  13. Колишній в. о. міністра оборони Іващенко отримав притулок у Данії // Радіо Свобода, 13.02.2013
  14. Указ Президента України № 128/2010 від 8 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
  15. Указ Президента України № 652/2006 від 29 липня 2006 року «Про нагородження В. Іващенка орденом Данила Галицького»

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: ТВО Міністра оборони України
5 червня 2009 — 11 березня 2010
Наступник:
Єхануров Юрій Іванович
18 грудня 2007 — 5 червня 2009
Єжель Михайло Броніславович
11 березня 2010 — 8 лютого 2012