Іващенко Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Володимирович Іващенко
Валерій Володимирович Іващенко

Тимчасовий виконувач обов'язків міністра оборони України
Час на посаді:
5 червня 2009 — 11 березня 2010
Президент  Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко
ПопередникЮрій Єхануров
НаступникМихайло Єжель

Народився30 липня 1956(1956-07-30) (62 роки)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Політична партіябезпартійний
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Медаль «За бойові заслуги»

Вале́рій Володи́мирович Іва́щенко (нар. 30 липня 1956, Запоріжжя) — заступник міністра оборони України у 2007–2009 роках, тимчасово виконуючий обов'язки міністра з 2009 по 2010 рік. Полковник запасу.

Біографія[ред. | ред. код]

Валерій Іващенко народився 30 липня 1956 року в місті Запоріжжі. У 1978 році закінчив Військову інженерну академію ім. А. Ф. Можайського. Офіцерську службу розпочав на космодромі «Байконур».

З 1978 до 1993 року військову службу проходив на інженерних та командних посадах на космодромах «Байконур» та «Плесецьк». У 1993 році закінчив Військову академію ім. Ф. Е. Дзержинського. У 1993–1995 роках службу проходив на посадах у штабі Озброєння Міністерства оборони України.

З 1995 по 1996 рік — начальник групи Центру адміністративного управління Стратегічними ядерними силами Міністерства оборони України. З 1996 по 2000 рік працював в Управлінні з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів Кабінету Міністрів України.

У 2000–2001 роках — державний експерт Управління зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України. З 2001 по 2003 рік обіймав посаду завідувача відділом Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

З 2003 по 2005 рік — начальник Управління з питань оборонно-промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. У 2005 році — заступник начальника Управління промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У 2005–2007 роках — заступник керівника Головної служби безпекової та оборонної політики — керівник департаменту оборонного будівництва Секретаріату Президента України.

З жовтня 2007 року по червень 2009 року обіймав посаду заступника міністра оборони України. Після відставки Єханурова розпорядженням Кабінету міністрів України № 604-р від 5 червня 2009 року призначений на посаду першого заступника міністра оборони України, до березня 2010 року виконував обов'язки міністра оборони України.

Одружений. Має сина та доньку.

Кримінальна справа[ред. | ред. код]

21 серпня 2010 року Валерій Іващенко був затриманий Військовою прокуратурою. Його звинуватили в незаконному ухваленні рішення про реалізацію майна Феодосійського судномеханічного заводу[1]. 24 серпня він був заарештований[2].

У червні 2011 року Валерій Іващенко оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти упередженості колегії суддів[3], але незабаром припинив голодування через стан здоров'я[4]. Адвокати Іващенка подали скаргу до Європейського суду з прав людини у зв'язку з допущеними порушеннями в ході досудового та судового слідства[5]. В інтерв'ю «Коммерсанту» Іващенко заявив, що не мав відношення до відчуження і реалізації майна ФСЗ[6].

12 квітня 2012 року Валерій Іващенко був засуджений до 5 років позбавлення волі[7]. Іващенко заявив, що його справу сфабрикував колишній заступник генпрокурора Віталій Щоткін[8]. Вирок був розкритикований Гельсінським комітетом[9], США[10] й Євросоюзом[11].

14 серпня 2012 року апеляційний суд змінив Іващенку термін покарання на умовний і звільнив з-під варти в залі суду. У січні 2013 року отримав політичний притулок у Данії.[12][13]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (8 лютого 2010)[14], орденом Данила Галицького (29 липня 2006)[15], медаллю «За бойові заслуги».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генпрокуратура затримала ще одного чиновника Тимошенко. Українська правда. 2010-08-24. Процитовано 2012-04-14. 
  2. Урядовця Тимошенко заарештували. Українська правда. 2010-08-25. Процитовано 2012-04-14. 
  3. Іващенко оголосив голодування. УНІАН. 2011-06-16. Процитовано 2012-04-14. 
  4. Іващенко припинив голодування. УНІАН. 2011-06-25. Процитовано 2012-04-14. 
  5. Іващенко припинив голодування та поскаржився в Євросуд. Українська правда. 2011-06-25. Процитовано 2012-04-14. 
  6. Іващенко: "Мене звинуватили в тому, чого я не робив". Українська правда (uk). 2011-07-04. Процитовано 2012-04-14. 
  7. Іващенку дали 5 років. УНІАН (uk). 2012-04-12. Процитовано 2012-04-14. 
  8. Іващенко назвав "замовників" своєї "кримінальної справи". Українська правда (uk). 2012-04-03. Процитовано 2012-04-14. 
  9. Гельсінський комітет розкритикував вирок Іващенку. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  10. США закликають звільнити Іващенка. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  11. Представник ЄС зв'язала вирок Іващенку та підписання асоціації. Українська правда (uk). 2012-04-13. Процитовано 2012-04-14. 
  12. Колишній в.о. міністра оборони Валерій Іващенко отримав політичний притулок у Дані // Український Тиждень, 13 лютого 2013 р.
  13. Колишній в. о. міністра оборони Іващенко отримав притулок у Данії // Радіо Свобода, 13.02.2013
  14. Указ Президента України № 128/2010 від 8 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
  15. Указ Президента України № 652/2006 від 29 липня 2006 року «Про нагородження В. Іващенка орденом Данила Галицького»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: ТВО Міністра оборони України
5 червня 2009 — 11 березня 2010
Наступник:
Єхануров Юрій Іванович
18 грудня 2007 — 5 червня 2009
Єжель Михайло Броніславович
11 березня 2010 — 8 лютого 2012