Івонн Фаррелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івонн Фаррелл
англ. Yvonne Farrell
Народилася 1951[1]
Оффалі, Ленстер, Ірландія
Країна  Ірландія
Діяльність архітекторка
Alma mater Університетський коледж Дубліна
Знання мов англійська
Заклад Grafton Architectsd
Членство Aosdánad[2]
Magnum opus UTEC campusd
Нагороди

Івонн Фаррелл — ірландська архітекторка, одна із засновниць студії «Grafton Architects».

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Всі нагороди спільно з Шеллі Макнамарою.

  • 2008: Премія "Всесвітня будівля року", Grafton Architects за будівлю університету Бокконі в Мілані, Італія.[3][4]
  • 2012: "Архітектура як нова географія", нагорода "Срібний лев" на виставці Венеційської бієнале, спільна земля,[5]
  • 2013: Медична школа Університету Лімерика та автостанція у Перголі, що потрапила до шорт-листа премії Стірлінга RIBA,[6]
  • "Університет Лімерика", виставлена на виставці Sensing Spaces у Королівській академії[7]
  • Шорт-лист премії AJ Women in Architecture 2014 року, 2014 р[8]
  • Grafton Architects виграли четверту щорічну премію Джейн Дрю, 2015 р., за їх "масовий вплив" на професію.[9]
  • Міжнародна премія RIBA, 2016, для Університету Інгенієрії та Технології, Ліма, Перу[10]
  • 2018: Кураторка 16-ї Венеційської бієнале архітектури[en][11]
  • 2019: Почесний доктор Триніті-коледжу, Дублін[12]
  • 2020: Лауреатка премії Архітектури Прітцкера, спільно з Фаррелл.[13][14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  2. ↑ http://aosdana.artscouncil.ie/Members/Architecture/Farrell.aspx
  3. ↑ What does it take to be the best building in the world? - CNN. CNN. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  4. ↑ Woman Architect of the Year shortlist: Yvonne Farrell & Shelley McNamara. architectsjournal.co.uk. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2015. 
  5. ↑ Grafton scoops Venice silver lion prize. architectsjournal.co.uk. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  6. ↑ 2013 RIBA Stirling Prize shortlist announced. Dezeen. 18 липня 2013. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  7. ↑ Sensing Spaces | Exhibition | Royal Academy of Arts. www.royalacademy.org.uk. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  8. ↑ AJ Releases Shortlist for 2014 Woman Architect of the Year. ArchDaily. 10 січня 2014. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  9. ↑ Jane Drew Prize Jointly Awarded to Grafton Co-Founders Yvonne Farrell and Shelley McNamara. ArchDaily. 11 лютого 2015. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 14 листопада 2015. 
  10. ↑ RIBA International Awards. www.architecture.com. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2021. 
  11. ↑ Yvonne Farrell and Shelley McNamara appointed curators of Venice Architecture Biennale. Biennial Foundation. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 2 лютого 2021. 
  12. ↑ Registrar : Trinity College Dublin, the University of Dublin, Ireland. www.tcd.ie. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 6 січня 2020. 
  13. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою cnn_pritzker не вказано текст
  14. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою guardian_pritzker не вказано текст
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль

Філіп Джонсон (1979) • Луїс Барраґан (1980) • Джеймс Стерлінг (1981) • Кевін Рош (1982) • Бей Юймін (1983) • Річард Меєр (1984) • Ганс Голляйн (1985) • Готфрід Бем (1986) • Танге Кендзо (1987) • Гордон Баншафт та Оскар Німеєр (1988) • Френк Гері (1989) • Альдо Россі (1990) • Роберт Вентурі (1991) • Алвару Сіза (1992) • Фуміхіко Макі (1993) • Крістіан де Портзампарк (1994) • Тадао Андо (1995) • Рафаель Монео (1996) • Сверре Фен (1997) • Ренцо Піано (1998) • Норман Фостер (1999) • Рем Колгас (2000) • Херцог і де Мерон (2001) • Ґлен Маркатт (2002) • Йорн Утзон (2003) • Заха Хадід (2004) • Том Мейн (2005) • Паулу Мендес да Роша (2006) • Річард Роджерс (2007) • Жан Нувель (2008) • Петер Цумтор (2009) • Кадзуйо Седзіма та Рюе Нісідзава/SANAA (2010) • Едуарду Соуту де Моура (2011) • Ван Шу (2012) • Тойоо Іто (2013) • Сігеру Бан (2014) • Фрай Отто (2015) • Алєхандро Аравена (2016) • Рафаель Аранда, Карме Пігем та Рамон Вілалта (2017) • Балкрішна Доши (2018) • Ісодзакі Арату (2019) • Івонн Фаррелл та Шеллі Макнамара (2020) • Анн Лакатон та Жан-Філіпп Вассал (2021)


Прапор Ірландії Це незавершена стаття про Ірландію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івонн_Фаррелл&oldid=39684272