Івотська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івотська волость
Центр Івот
Площа 31 406 (1885)
Населення 15 270 осіб (1885)
Густота 44.5 осіб / км²

Івотська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Івот.

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 23 сільських громад. Населення — 15 270 осіб (7385 чоловічої статі та 7885 — жіночої), 2251 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 20873 13867
Приватної власності 9417 4485
Казенної власності 907
Іншої власності 209 104
Загалом 31406 18456

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Івот — колишнє державне село при річках Івот і Лопатин за 15 верст від повітового міста, 2703 особи, 442 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, 4 лавки, 20 вітряних млинів, 2 крупорушки.
  • Антонівка — колишнє державне село при річці Івотка, 1113 осіб, 182 двори, православна церква, 3 постоялих будинки.
  • Богданівка — колишнє державне й власницьке село при річці Шостка, 1528 осіб, 176 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Каліївка — колишнє державне й власницьке село при озері Довгому, 951 особа, 152 двори, православна церква, кузня, 20 вітряних млинів, крупорушка.
  • Остроушки — колишнє державне й власницьке село при річці Івотка, 602 особи, 92 двори, 2 вітряних млини, крупорушка.
  • Пирогівка — колишнє власницьке село при річці Десна, 464 особи, 65 дворів, православна церква.
  • Погріби — колишнє державне село при річці Десна, 723 особи, 113 дворів, православна церква, 3 вітряних млини, крупорушка.
  • Прокопівка — колишнє державне й власницьке село при річці Торкна, 1103 особи, 189 дворів, православна церква, постоялий будинок, 11 вітряних млини.
  • Свірж — колишнє власницьке село при струмкові, 519 осіб, 72 двори, православна церква, водяний і вітряний млини, крупорушка, винокурний завод.
  • Хроміївка — колишнє державне й власницьке село при озері, 2647 осіб, 381 двір, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, крупорушка.
  • Шатрище — колишнє власницьке село при річці Ключища, 2073 особи, 357 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин, 2 крупорушки, маслобійний завод, 2 лавки, щорічний ярмарок.

1899 року у волості налічувалось 23 сільських громади, населення зросло до 20 041 осіб (10 109 чоловічої статі та 9932 — жіночої)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)

Джерела[ред. | ред. код]