Іво Санадер
| Іво Санадер | |
|---|---|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 23 грудня 2003 — 6 липня 2009 | |
| Президент | Степан Месич |
| Попередник | Івіца Рачан |
| Наступник | Ядранка Косор |
|
|
|
| Народився | 8 червня 1953 (62 роки) Спліт, СР Хорватія |
| Політична партія | Хорватська демократична співдружність |
| Дружина | Мір'яна Санадер |
| Релігія | католицизм |
Іво Санадер (колишнє Івіца Санадер[1]) (хорв. Ivo Sanader; * 8 червня 1953 року в м. Спліт) — хорватський політик, колишній (восьмий) прем'єр-міністр Хорватії.
Біографія[ред. • ред. код]
Іво Санадер закінчив студії літератури. Він працював в хорватських видавництвах, відтак перебував у Австрії й займався приватним бізнесом. Закінчив Університет в Інсбруку, Австрія. Після повернення на батьківщину був депутатом в парламенті, міністром науки й технології, заступником міністра закордонних справ. Коли помер Франьо Туджман, перший президент незалежної Хорватії, Санадер став його наступником на чолі владної партії — Хорватського демократичного союзу. Згодом він усунув з політики націонал-екстремістів і став уособленням прагматичного проєвропейського консерватора.
Після того, як його партія HDZ (Хорватська демократична співдружність) перемогла на парламентських виборах 9 грудня 2003 року, президент Хорватії Стіпе Месич виніс його кандидатуру на пост прем'єр-міністра до хорватського парламенту. За кандидатуру Санадера проголосували 88 депутатів від загальної кількості 152.
За прем'єрства Іво Санадера країна вступила в НАТО і стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу.
1 липня 2009 Іво Санадер, який розглядався як наймовірніший кандидат на наступних президентських виборах, несподівано для всіх оголосив про вихід у відставку і залишення політичної кар'єри.[2] В коментарі звучав натяк на неврегульовану територіальну суперечку зі Словенією, яка заважає прогресу перемовин про приєднання до ЄС.
Невдовзі після того, як Санадер, не пояснюючи причин, подав у відставку, він втрачає депутатську недоторканність і тікає в Австрію. Там його заарештовують і згодом видають Хорватії.
У листопаді 2011 року проти Санадера розпочався судовий процес за фактами отримання хабарів від закордонних компаній. Суд заслухав 50 свідків і переглянув 6 тисяч сторінок документів. Іво Санадера оголосили винним у тому, що він 1994 року отримав хабара від австрійського «Гіпо банку» на суму приблизно 500 тисяч євро. Санадер тоді був заступником міністра закордонних справ, і від згаданого банку взяв кредит для відбудови приміщень дипломатичних представництв Хорватії. Як винагороду австрійський банк отримав привілейований статус у молодій країні. У другому випадку Санадер як голова уряду отримав 10 мільйонів євро від угорської компанії «Мол», яка стала власником більшості акцій хорватської нафтопереробної компанії «ІНА». Прокуратура вимагала найвищого покарання — 15 років ув'язнення.
20 листопада 2012 р. суд у Загребі засудив колишнього голову уряду до 10 років позбавлення волі. Проти Санадера порушено ще три карні справи. У всіх мова йде про корупцію[3].
Санадер — один із укладачів антології хорватської патріотичної поезії, котра вийшла в Україні 1992 року під заголовком «В цей страшний час». Йдеться про вірші, присвячені хорватській визвольній війні на початку дев'яностих років.
Доктор Іво Санадер володіє англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Одружений з Мір'яною Санадер (Mirjana Sanader), мають двох дітей.
Виноски[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||
