Іво Шрікер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іво Шрікер
Народився 18 березня 1877(1877-03-18)
Страсбург
Помер 10 січня 1962(1962-01-10) (84 роки)
Цюрих, Швейцарія
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність футболіст, футбольний суддя
Знання мов німецька

Іво Шрікер (нім. Ivo Schricker, нар. 18 березня 1877, Страсбург — пом. 10 січня 1962, Цюрих) — німецький футболіст і спортивний функціонер, Генеральний секретар ФІФА з 1931 по 1951 рік[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Він і його молодший брат Ервін (22 серпня 1878 — 20 жовтень 1914 року, загинув у бою) грали у футбол за клуби «Страссбургер»[en] та «Карлсруе Кікерс»[2] і під час навчання в Берліні за місцевий клуб «Академішер 1893»[en]. З «Карлсруе» він став кілька разів чемпіоном Південної Німеччини. У 1899 році він був одним з найкращих гравців в першому матчі проти команди Англії[3], а у вересні 1901 року він також грав у Лондоні[4].

Його рідне місто, Страсбург в Ельзасі, було після Першої світової війни приєднано до Франції. Після завершення ігрової кар'єри, Шрікер працював з 1923 по 1925 рік як президент асоціації футболу Південної Німеччини (нім. Süddeutscher Fußball-Verband).

Згодом він переїхав до Цюриха в Швейцарії, де була відкрита постійнодіюча штаб-квартира ФІФА. З 1927 по 1932 рік Іво був віце-президентом ФІФА і головою Комісії з аматорського спорту. У 1932 році він став Генеральним секретарем ФІФА і займав цей пост, незважаючи на виключення з Німеччини з ФІФА після Другої світової війни, до грудня 1950 року[5].

Помер у 1962 році в Цюриху.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Deutscher Fußball-Bund (Hrsg.): 100 Jahre DFB. Sportverlag Berlin, Berlin 1999, ISBN 3-328-00850-0, S. 264
  • Lorenz Knieriem, Hardy Grüne: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 8. Spielerlexikon 1890—1963. Agon-Sportverlag, Kassel 2006, ISBN 3-89784-148-7, S. 350
  • Henry Wahlig: Dr. Ivo Schricker. Ein Deutscher in Diensten des Weltfußballs. In: Lorenz Peiffer, Dietrich Schulze-Marmeling (Hrsg.): Hakenkreuz und rundes Leder. Fußball im Nationalsozialismus. Göttingen 2008, ISBN 978-3-89533-598-3, S. 197—206

Примітки[ред. | ред. код]