Ігл (Айдахо)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Ігл

Координати 43°41′35″ пн. ш. 116°20′47″ зх. д. / 43.69306° пн. ш. 116.34639° зх. д. / 43.69306; -116.34639Координати: 43°41′35″ пн. ш. 116°20′47″ зх. д. / 43.69306° пн. ш. 116.34639° зх. д. / 43.69306; -116.34639

Країна США
Штат Айдахо
Округ Ада
Площа 24,0 км²
Висота центру 782 м
Населення 19 471  (2008)
Агломерація 587 689 осіб (2008)
Часовий пояс UTC-7, влітку UTC-6
Телефонний код +1 208
Поштові індекси 83616
Автомобільний код A
FIPS 16-23410
Офіційний сайт http://www.cityofeagle.com
Ігл (Айдахо) (США)
Ігл (Айдахо)
Ігл (Айдахо)
Ігл (Айдахо) (Айдахо)
Ігл (Айдахо)
Ігл (Айдахо)

Ігл (англ. Eagle) — місто в окрузі Ада, штат Айдахо, США. За оцінками на 2008 населення становило 19 471 особа.[1]

Історія[ред.ред. код]

Історія Ігла починається з відкриття золотих родовищ в басейні ріки Бойсі в 1862 році. У другій половині 1863 виходець з Іллінойсу Трумен Кетлін (англ. Truman Catlin) викупив 160 акрів землі острова Ігл на річці Бойсі. Спочатку Кетлін назвав острів на честь свого рідного штату, проте пізніше перейменував його на честь білоголових орланів (англ. baldeagle), які перебували на острові. У 1864 році Кетлін спільно зі своїм сусідом Політом Мейсом (англ. Polete Mace) розпочав зводити іригаційну систему. Система, яку вони побудували, дозволила забезпечити водою річки Бойсі 700 акрів острова. До 1903 року система складалася з 9 каналів. Подальшим розвитком Ігл зобов'язане сюрвейєру з Нової Шотландії Томасу Айкенсу (англ. Thomas Hugh Aikens). Близько 1877 року він отримав право на використання води[en] річки Бойсі, включаючи право на острів Ігл. На початку 1890-х років Айкенс почав купувати землі на правому березі річки Бойсі, навпроти своїх володінь на острові Ігл. Внаслідок цього він став одноосібним власником земель на південь від нинішньої вулиці Стейт (англ. State Street), що була у той час основною магістраллю між Бойсі та невеликими містами на заході. З придбанням цих земель Айкенс розпочав спорудження моста через річку Бойсі, який би з'єднував його володіння. Проти спорудження моста виступили представники міста Стар, наводячи аргументи, що незабудоване місто не має потреби у власному мості. Однак суперечка була вирішена на користь Айкенса. В 1900 році в Іглі побудували першу школу. В 1904 — розмічено та продано перші 15 акрів нового тауншипа Ігл, ім'я якому запропонувала дочка Айкенса Клара. 7 серпня 1907 року компанія «Boise Valley Loop.» на головній вулиці запустила трамвай. До 1915 трамвайна мережа з'єднувала Ігл з іншими прилеглими містами. Трамвайна мережа привела до швидкого розвитку міста: були відкриті перший банк, аптека та готель. Банк і готель на сьогодні є центром даунтауну Ігл. 1928 року трамвайну мережу закрили, оскільки вона витримала конкуренції з автомобілями. В 1930 році відкрито в'язницю на 40 осіб, яка протягом наступного десятиліття безперервно розширювалася. 1937 року поруч з в'язницею відкрили риборозплідник, який діє дотепер. В 1963 році відкрито публічну бібліотеку, яка на сьогодні містить понад 80 000 книг.[2] 26 лютого 1971 Ігл офіційно отримало статус міста.[3]

Географія та клімат[ред.ред. код]

Ігл лежить на півночі округу Ада, на північний захід від міста Бойсе. Середня висота розташування міста — 782 м. Площа міста становить 24,0  км², з яких 0,2 км (0,83 %) припадає на водну поверхню.[4]

Населення[ред.ред. код]

Нижче наведено динаміку чисельності населення міста:[5][6]

Перепис 2010 року[ред.ред. код]

Згідно з переписом[7] 2010 року, у місті проживало 19 908 осіб у 7 069 домогосподарствах у складі 5 585 родин. Густота населення становила 265,8 особи/км². Було 7 570 помешкань, середня густина яких становила 101,1/км². Расовий склад міста:

There were 7 069 домогосподарств 41,5 % мали дітей віком до 18 років, які жили з батьками; 67,9 % були подружжями, які жили разом; 7,9 % мали господиню без чоловіка; 3,2 % мали господаря без дружини і 21,0 % не були родинами. 17,7 % домогосподарств складалися з однієї особи, в тому числі 8,5 % віком 65 і більше років. В середньому на домогосподарство припадало 2,82 мешканця, а середній розмір родини становив 3,20.

Середній вік жителів міста становив 40,6 року. Із них 30,8 % були віком до 18 років; 5,4 % — від 18 до 24; 21,3 % від 25 до 44; 30,3 % від 45 до 64 і 12,1 % — 65 років або старші. Статевий склад населення: 49,1 % — чоловіки і 50,9 % — жінки.

Перепис 2000 року[ред.ред. код]

Згідно з переписом[8] 2000 року в місті проживало 11 085 осіб у 3 864 домогосподарствах у складі 3 098 родин. Густота населення становила 465,7 особи/км². Було 4 048 помешкань, середня густина яких становила 170,1/км². Расовий склад населення станом на 2000:[9]

  • білі — 95,9 %;
  • афроамериканці — 0,37 %;
  • індіанці — 0,47 %;
  • азіати — 0,74 %;
  • океанійці — 0,13 %;
  • інші раси — 0,59 %;
  • дві і більше раси — 1,80 %;
  • іспанці і латиноамериканці незалежно від раси — 2,63 %.

Із 3 864 домогосподарств 45,9 % мали дітей віком до 18 років, які жили з батьками; 69,4 % були подружжями, які жили разом; 7,6 % мали господиню без чоловіка, і 19,8 % не були родинами. 16,1 % домогосподарств складалися з однієї особи, в тому числі 5,3 % віком 65 і більше років. В середньому на домогосподарство припадало 2,87 мешканця, а середній розмір родини становив 3,23.

Віковий склад населення: 32,6 % віком до 18 років, 5,6 % від 18 до 24, 31,1 % від 25 до 44, 23,1 % від 45 до 64 і 7,6 % років і старші. Середній вік жителів — 35 року. Статевий склад населення: 54,8 % — чоловіки і 45,2 % — жінки.

Середній дохід домогосподарств у місті становив US$65 313, родин — $71 907. Середній дохід чоловіків становив $50 962 проти $29 066 у жінок. Дохід на душу населення в місті був $27 226. Близько 4,0 % родин і 3,8 % населення перебували за межею бідності[10], включаючи 4,9 % віком до 18 років і 3,5 % від 64 і старших.

Освіта[ред.ред. код]

Ігл входить в шкільний округ Меридіан. У місті є одна середня школа, відкрита в 1995 році, одна альтернативна середня школа, одна проміжна школа і три початкових школи. Також є дві чартерних школи, християнська школа церкви адвентистів сьомого дня та художня школа.

Звичаї[ред.ред. код]

Щороку в Іглі добровольці пожежного депо проводять фестиваль «Найбільші у світі устриці Скелястих Гір».[11]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Відомі мешканці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Eagle city, Idaho — Population Finder — American FactFinder (en). United States Census Bureau. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  2. History of the Eagle Public Library (en). Eagle Public Library. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  3. The City of Eagle: Yesterday and Today (en). City of Eagle, Idaho. Процитовано 2010-05-10. 
  4. Eagle Idaho Profile and Resource Guide (en). Key to the City. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-11. 
  5. Moffatt, Riley. Population History of Western U.S. Cities & Towns, 1850—1990. Lanham: Scarecrow, 1996, 92.
  6. Subcounty population estimates: Idaho 2000–2007 (CSV) (en). United States Census Bureau, Population Division. Архів оригіналу за 2008-09-26. Процитовано 2010-05-10.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  7. American FactFinder. United States Census Bureau. Процитовано 2012-12-18. 
  8. American FactFinder. United States Census Bureau. Процитовано 2008-01-31. 
  9. Eagle City city, Idaho — DP-1. Profile of General Demographic Characteristics: 2000 (en). United States Census Bureau. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  10. [1] Станом на 2000 рік у США офіційною межею бідності для самотньої особи віком до 65 років був річний дохід US$8 959; для родини з 4 осіб (включаючи 2 дітей) — US$17 463.
  11. About the City of Eagle (en). City of Eagle, Idaho. Процитовано 2010-05-10.